Санкт-Петербург-Головний

Санкт-Петербург-Головний (рос. Санкт-Петербург-Главный) — залізнична станція Жовтневої залізниці Російських залізниць[2][3] у Санкт-Петербурзі, Росія.

Санкт-Петербург-Головний
Головний хід
Жовтнева залізниця
залізничний вокзал
Розташування
Адреса  Росія, Санкт-Петербург
Координати 59°55′47″ пн. ш. 30°21′43″ сх. д.
Структура
Лінія(ї) Жовтнева залізниця
Платформ 7
Тип платформ бічна, острівні
Колій 14
Час роботи цілодобово
Історія
Відкрито 1847
Електрифіковано 1960
Колишні назви ст. Санкт-Петербург (первинна назва),
Миколаївський вокзал (1852-1923), ст. Петроград-1 (з 1914-1923),
Жовтневий вокзал (1923-1930),
ст. Ленінград-Пасажирський (з 1924),
ст. Ленінград-Пасажирський-Московський (1930-1991)[1]
Будівля
Стиль конструктивізм
Інша інформація
Власник Жовтнева залізниця
Оператор Російські залізниці
Код ЄМР (АСУЗТ) 031812
Код Експрес-3 2004001
Мапа
Санкт-Петербург-Головний на Вікісховищі
Залізниця Санкт-Петербург — Москва
Легенда
0,20
3,00
Санкт-Петербург-Тов.-Московський
4,28
10,62
24,56
Санкт-Петербург
Ленінградська область
40,16
Саблино
до станції Шапки
52,53
Тосно
62,79
Ушаки
72,38
Рябово
72,38
Любань
Ленінградська область
Новгородська область
109,34
Торфяне
до станції Волховстрой I
117,82
Чудово-Московське
до станції Новгород-на-Волхові
141,14
Гряди
151,56
Велика Вішера
161,71
Мала Вішера
180,91
Бурга
188,78
Мстинський Міст
Верб'є
р. Верб'є (Вереб'їнський міст)
Оксочі
215,17
Торбино
230,88
Боровенка
до станції Неболчі
249,02
Окуловка
до станції Боровичі
268,71
Угловка
Новгородська область
Тверська область
287,5
Ликошино
296,22
Алешинка
304,92
Березайка
до станції Псков
319,43
до Великих Лук, Ярославля-Головного
326,24
Бушевець
333,4
Бочановка
345,32
Академічна
355,48
Леонтьєво
364,2
Вишній Волочок
370,53
Єлізаровка
379,89
Осеченка
397,83
Спірово
418,58
Калашниково
436,56
Лихославль — Парк — Шлюз
до станції Торжок
441,18
Лихославль
441,18
Крючково
473,3
Брянцево
колишня гілка до Василевський Мох
477,97
Дорошиха
482,95
M10
517,17
Редкіно
531,00
Завидово
Тверська область
Московська область
відгалуження до Конаково ГРЕС
колишнє відгалуження на Туркмен
544,73
Решетниково
колишнє відгалуження на Високовськ
560,60
Клин
584,92
Підсонячна
598,28
 Велике кільце Московської залізниці 
Московська область
Москва (ЗелАО)
611,18
Москва (ЗелАО)
Московська область
619,73
Московська область
Москва (Молжаниновський район)
M10
Москва (Молжаниновський район)
Московська область
631,17
МКАД
635,82
відгалуження на Лихобори
 
відгалуження на Москва-Ризька
646,61
відгалуження на Ніколаєвка
відгалуження на Москва-Ризька
649,45

Історія

Будівля зведена в 18471851 роках за проєктом архітектора К. А. Тона, за участю Р. А. Желязевича, є «близнюком» побудованого ним же Ленінградського вокзалу в Москві[4].

Першим начальником вокзалу став М. В. Миклуха. Його квартира знаходилася в самому приміщенні вокзалу, крім того, тут розташовувалися контори службовців Московського вокзалу, управління залізниці, житлові квартири службовців, імператорські приміщення.

1868 року у зв'язку зі значно збільшеним пасажиропотоком була розпочата реконструкція Миколаївського вокзалу. Був прибудований двоповерховий флігель для прийому багажу, праве крило будівлі з'єднали з царськими покоями.

У 1898 році з боку Ліговського проспекту побудовано цегляну будівлю відділення Миколаївської залізниці.

У 1912 році оголошено конкурс на проєкт нової будівлі Миколаївського вокзалу. З'являлися нові технічні пристрої, що вимагали нових приміщень, стара будівля не могло їх забезпечити. Серед тих, хто брав участь у конкурсі були В. А. Щуко, В. А. Фомін, Ф. В. Лідваль. Складність рішення полягала в тому, що новий вокзал можна було розширити тільки в бік колій, Знам'янська площа до того часу вже була сформована. Схвалення отримав проєкт Ст. А. Щуко. Було розпочато будівництво корпусу прибуття, який повинен був стати лівим крилом нового будинку. З початком Першої світової війни будівництво перервали, стара будівля уникнула знесення.

У 1923 році, з перейменуванням Миколаївської залізниці на Жовтневу, таку саму назву отримав і вокзал. Але вже 1930 року вокзал отримав назву Московський.

10 червня 1931 року від Московського вокзалу вирушив перший фірмовий потяг «Червона стріла». У 1962 році, одночасно з електрифікацією руху, в будівлі вокзалу були зроблені підземні переходи з виходом у місто і на станцію «Площа Повстання».

Наприкінці 1950-х років за проєктом архітектора В.І. Кузнєцова будівлю Московського вокзалу реконструювали і розширили. До її правого крила з боку Лігівський проспекту прибудували новий флігель з другим вестибюлем станції «Площа Повстання».

У 1967 році був відкритий новий світловий зал (також за проєктом В.І. Кузнєцова), що збільшило площу вокзалу на 2700 квадратних метрів. Всередині залу встановили пам'ятник В.І. Леніну роботи скульптора Л.А. Меса. У 1976 році майданчик між перонами та світловим залом перекрили алюмінієвим навісом.

У 1993 році бюст В.І. Леніна в залі прибуття замінили на бюст Петра I роботи А. С. Чаркіна і Ст. Ст. Оленева.

На початку 2000-х років вокзал був відреставрований і оснащений автоматизованою системою контролю оплати проїзду пасажирами приміських поїздів[5].

Галерея

Примітки

  1. Історія станції Санкт-Петербург-Головний
  2. Характеристика Московского вокзала. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 19 серпня 2015.
  3. «Московский вокзал засияет по-новому»[недоступне посилання з квітня 2019] «Деловой Петербург» ISSN 1606-1829 (Online), со ссылкой на «БИА», 28 декабря 2007 года
  4. Московский вокзал
  5. Характеристика Московського вокзалу. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 19 серпня 2015.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.