Крачкова

Історія

Село закріпачене в 1369 р. Оттоном Пілицьким.

За податковим реєстром 1589 р. село входило до Тичинського округу Перемишльської землі Руського воєводства, у селі було 46 і 1/2 лану (коло 1160 га) оброблюваної землі та ще 2 лани необроблюваної, 2 корчми, млин, 40 загородників, 17 коморників з тягловою худобою і 18 без неї, 18 ткачів.[2].

У 1772—1918 рр. — у складі Австрійської імперії. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості. Українці-грекокатолики села належали до парафії Залісє Каньчузького деканату Перемишльської єпархії. Востаннє вони фіксуються в селі в шематизмі 1849 р.[3] і в наступному шематизмі (1868 р.) згадка про Крачкову вже відсутня.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1883 р. Крачкова знаходилася в Ланцутському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було 2082 мешканці в Крачковій (2032 римо-католиків і 50 юдеїв) та 462 в Цєрпішу (Горішньому й Долішньому).[4]

У 1919—1939 роках село входило до Ланьцутського повіту Львівського воєводства Польщі, в 1934—1939 рр. — у складі ґміни Ланьцут.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 1728 389 1157 182
Жінки 1856 391 1084 381
Разом 3584 780 2241 563

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Крачкова

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.