Крекінг-установки в Шоколейт-Байу (INEOS)


Крекінг-установки в Шоколейт-Байу (INEOS) — підприємство нафтохімічної промисловості в Техасі, яке належить британській хімічній компанії INEOS (започаткована в 1990-х через викуп частини європейського хімічного бізнесу корпорації BP).

Шоколейт-Байу
Виробничий майданчик компанії INEOS у Шоколейт-Байу

З 1967 року за три десятки кілометрів на південь від Х'юстона діяло хімічне виробництво компанії AMOCO — комплекс Шоколейт-Байу (отримав назву від річечки, яка впадає у Шоколейт-Бей — частину бухти Вест-Бей затоки Галверстон).[1] Зокрема, в 1975-му та 1977-му з метою виробництва олефінів (передусім етилену) на площадці спорудили дві установки парового крекінгу (піролізу) вуглеводневої сировини.[2] В 1997-му AMOCO об'єдналось з British Petroleum, а за кілька років, у 2005-му, нова корпорація продала свої виробництва олефінів компанії INEOS.

Станом на середину 1990-х крекінг-установки комплексу мали загальну потужність по етилену 1451 тисяча тонн на рік та були розраховані на використання змішаної сировини — майже рівні частки етану (36 %) та пропану (40 %) з додаванням газового бензину (24 %).[3] В 2005-му їх загальну потужність довели до 1775 тисяч тонн етилену (955 та 820 тисяч тонн для установок Olefins 1 та Olefins 2 відповідно),[4] крім того, піроліз більш важкої ніж етан сировини дозволяв отримувати 400 тисяч тонн пропілену та 100 тисяч тонн бутадієну (важливий компонент для виробництва синтетичного каучуку).[5]

Поява на початку 2010-х внаслідок «сланцевої революції» додаткових обсягів етану у регіоні Мексиканської затоки призвела до модернізації виробництва з метою збільшення використання цієї сировини. В результаті станом на 2015 рік склад сировинної суміші для установок INEOS в Шоколейт-Байу становив становив 50 % етану, 35 % пропану та 15 % газового бензину.[6] Можливо відзначити, що при таких змінах зменшується вихід важких продуктів, зокрема бутадієну.

Варто відзначити, що станом на 2019 рік на майданчику в Шоколейт-Байу ведеться спорудження заводу альфа-олефінів, котрий споживатиме етилен як сировину. Також планується створити тут інше похідне виробництво оксиду етилена потужністю 520 тисяч тонн.[7]

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.