Крестинський Микола Миколайович

Крестинський Микола Миколайович (13 (25) жовтня 1883 або 1883[1], Могильов, Могильовська губернія, Російська імперія — 15 березня 1938(1938-03-15)[2] або 1938[1], Москва, СРСР) — революційний діяч Російської імперії, державний та партійний діяч РСФРР і СРСР, дипломат.

Крестинський Микола Миколайович
Народився 13 (25) жовтня 1883 або 1883[1]
Могильов, Могильовська губернія, Російська імперія
Помер 15 березня 1938(1938-03-15)[2] або 1938[1]
Москва, СРСР
·вогнепальне поранення
Поховання Розстрільний полігон «Комунарка»
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність дипломат, адвокат, політик, революціонер
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Членство Політичне бюро ЦК КПРС
Посада генеральний секретар ЦК КПРС, Член Всеросійської ради і посол
Партія КПРС
Автограф

Життєпис

Народився в сім'ї вчителя у Могильові.

1907 року закінчив юридичний факультет Петербурзького університету; присяжний повірений.

Член РСДРП від 1903 року, потім — РКП(б) та ВКП(б). Вів партійну роботу у Вільнюсі, Вітебську, Каунасі, був членом міських комітетів РСДРП. Від 1907 входив до соціал-демократичної фракції Державної думи. Співпрацював у більшовицьких виданнях.

Неодноразово піддавався репресіям.

Після Лютневої революції 1917 голова Уральського обласного і заступник голови Катеринбурзького міського комітетів РСДРП(б). 1917 року на 6-му з'їзді РСДРП(б) був заочно обраний членом ЦК партії. Під час Жовтневого перевороту — голова Катеринбурзького ВРК, активний учасник боротьби за встановлення Радянської влади на Уралі. З кінця 1917 у Петрограді: член колегії Наркомфіну РСФРР, головний комісар Народного банку, від березня 1918 — товариш (заступник) голови Народного банку і одночасно комісар юстиції трудової комуни Петрограда і Союзу комун Північної області. В період укладення Брестського миру належав до «лівих комуністів».

У 1918—1922 роках був наркомом фінансів РСФСРР і, одночасно, в 1919—1921 роках секретарем ЦК РКП(б). Від березня 1919 до березня 1921 член Політбюро ЦК РКП(б). Під час дискусії про профспілки — прибічник Л. Д. Троцького. У 1921—1930 роках повпред СРСР у Німеччині. 1922 року брав участь в Гаагській конференції.

1927 року приєднався до «нової опозиції», від якої відійшов 1928 року. У 1930—1937 роках заступник наркома закордонних справ СРСР. Делегат 7, 9—14. 16, 17-го з'їздів РКП(б)—ВКП(б); на 7—9-му з'їздах обирався членом ЦК РКП(б). Був членом ВЦВК РСФРР і ЦВК СРСР.

Репресований, після катувань визнав «свою злочинну діяльність». Страчений. Реабілітований.

  • Берлін, грудень 1929
  • У президії IX з'їзду РКП(б)

Примітки
  1. Czech National Authority Database
  2. Крестинский Николай Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.