Криве (Ліський повіт)

Криве (пол. Krzywe) — село в Польщі, у гміні Тісна Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Знаходиться на прадавній етнічній українській території. Розташоване в гірській пасмі Бескидів, недалеко від кордону зі Словаччиною і Україною. Населення 64 особи (2011[1]).

Село
Криве
пол. Krzywe

Координати 49°11′33″ пн. ш. 22°21′32″ сх. д.

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ліський повіт
Гміна Тісна
Перша згадка 1552
Населення 64 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-607
Автомобільний код RLS
SIMC 0347844
OSM 1748181 ·R (Гміна Тісна)
Криве
Криве (Польща)
Криве
Криве (Підкарпатське воєводство)

Історія

Ймовірно, території були населені русинами ще за часів Київської Русі.

Перша документальна згадка про село — 1552 р., як власність роду Балів.

В 1-й пол. XVII ст. у власності Урбанських, згодом з сер. XVIII ст. до поч. XIX ст. належала батькові Олександра Фредра (Fredry) — Яка, далі власники — Флемінгові (Flemingowie), пізніше під кін. XIX ст. — Герман Чех де Ліндевальд (Herman Czecz de Lindewald), власники в міжвоєнний час — жидівська родина Баекенброзов (Baeckenbrothów).

З 2-ї половини 18 ст. до 1918 року село у складі Австро-Угорщини. 1904 року через село офіційно введена вузькоколійна залізниця від Нового Лупкова до Тісної з продовженням через Кальницю до Бескиду.

З листопада 1918 по січень 1919 тут існувала Команчанська Республіка. У 1919-1939 рр. село входило до Ліського повіту Львівського воєводства.

Після 1947 року через переселення до СРСР і акцію Вісла село було знищене[2].

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква Св. Іоана Хрестителя

В селі був особняк з водним млином і корчмою, який з 1811 по 1873 рік служив священику. Мешкала там родина пароха с. Смерек о. Семетківського, який був адміністратором церкви в с. Криве. Парохіяльна церква (з приходом з с. Присліп) належала до Балигородського (з 1924 року до Тіснянського) деканату Перемиської єпархії. Сільська церква Св. Іоана Хрестителя була побудована в 1845 р. на місці старої теж дерев'яної, в 1848 році освячена. Розміри — 15,8 м довжини і 8 м ширини. В перші роки ХХ ст. в церкві було проведено ґрунтовний ремонт. В 1910 році була знову освячена. В святині був поставлений гарно оздоблений іконостас зі сценами життя святих — св. Миколая, св. Онуфрія, св. Юра. В Історичному Музею м. Сянік зберігається ікона 17 ст. Вознесіння Матері Божої і 18 ст. Св. Юра з цієї церкви. Біля церкви стояла дзвіниця з трьома дзвонами. Найбільший дзвін вагою 500 кг був вилитий в Перемишлі на межі 20-30-х рр. ХХ ст. Після окупації села німцями, мешканець на прізвище Плишка сховав дзвони в свердловині. Але під загрозою розстрілу жителі вказали місце і німці вивезли дзвони до Німеччини. Церква і дзвіниця були знищені до 1947 р. Зараз на сільському цвинтарі залишились два надгробки.

Демографія

1921 — 191 осіб, з них 8 римо-католиків.

У 1939 році в селі проживало 290 мешканців, з них 280 українців-грекокатоликів і 10 українців-римокатоликів[3].

1943 — 285 осіб

1946 — 320 осіб.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 33 7 21 5
Жінки 31 5 19 7
Разом 64 12 40 12

Примітки

Джерела

  • Archiwum Państwowe w Rzeszowie Oddział w Sanoku. Фонд 433/0 Akta stanu cywilnego Parafii Greckokatolickiej w Krzywem k. Baligrodu. Метричні записи за період з 1785 по 1910 рр.
  • Archiwum Państwowe w Przemyślu. Фонд 142/0 Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyślu. Метричні записи за періоди - 1785-1788, 1790-1838 рр.

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.