Кривич Андрій Андрійович

Народився 24 січня 1999 року в Конотопі. Навчався в музичній школі, захоплювався військовою історією, був гітаристом та солістом аматорського гурту, писав музику й тексти до пісень.

Брав участь в організації заходів на фестивалі арт-хутора «Обирок»[2].

У 2016 році закінчив Конотопську спеціалізовану школу I—III ступенів № 9 та вступив до Навчально-наукового інституту педагогіки й психології Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка. Того ж року вступив до організації «Права Молодь», проходив різноманітні вишколи, на останньому зимовому вишколі у Черкасах був молодшим інструктором з тактики бою та партизанського руху. Наприкінці 2017 року приєднався до ДУК «Правий Сектор».

У січні 2018 перевівся на заочну форму навчання та поїхав на фронт. Під час своєї другої ротації був бійцем тактичної групи «Сапсан» ДУК «Правий Сектор».

Загинув 27 березня 2018 р. о 20:40 від поранення в голову кулею снайпера на спостережному посту в зоні бойових дій на Світлодарській дузі в смт Зайцеве Бахмутського району Донецької області[3]. Через загибель «Діллі» в місті Конотоп оголошено 28-30 березня днями жалоби.

Похований з військовими почестями 30 березня 2018 року в м. Конотоп на Вирівському кладовищі[4].

В Андрія залишилися батьки, дві сестри та два брати[5].

• Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) — нагороджено 14 березня 2021 року указом Президента України за № 97/2021, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу.
• Відзнака ДУК «ПС» «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно, № відзн. 076. Наказ № 155/18 від 22 грудня 2018 року),
• Медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).
• Медаль «Сильному Духом» (посмертно)[6].
• Орден «Народний Герой України» (посмертно, рішенням Нагородної ради за № 29 від 01.03.2019 року)[7].

• Андрію Кривичу присвячено розділ 11 «Пам'яті Діллі присвячується», книги Ольги Лавриченко (Оленятко Ла) «Стилет волі».
• 18 травня 2018 року рішенням Виконавчого комітету Конотопської міської ради за № 110, Кривичу Андрію Андрійовичу присвоєне звання «Почесного громадянина Конотопа» (посмертно)[8].
• 31 травня 2018 року, з ініціативи керівництва Конотопської спеціалізованої школи I—III ступенів № 9, на підсумковій лінійці з нагоди Свята останнього дзвоника, відбулось урочисте відкриття стенду пам'яті випускника школи 2016 року  — Андрія Кривича.
• У липні 2018 року, у приміщенні Торецької міської військово-цивільної адміністрації Донецької області, відкрито куточок пам'яті захисників України, полеглих за її свободу та незалежність, де розміщено світлини й Андрія Кривича.

• 29 серпня 2018 року, біля Михайлівського Собору в Києві, урочисто відкрито нову експозицію Стіни народної пам'яті загиблих за Україну (2014—2018), де розміщено фотокартку Андрія Кривича з біографічною інформацією й описом його участі в АТО.
• 14 березня 2019 року, у Сумському державному педагогічному університеті ім. А. С. Макаренка, відкрили меморіальну дошку колишнього студента Андрія Кривича[9].
• 14 жовтня 2019 року, на День захисника України, на території Собору Різдва Пресвятої Богородиці відбулись урочистості з нагоди відкриття «Пантеону національної пам'яті Конотопа]», де на одній зі стел є фото Андрія Кривича.
• 31 січня 2020 року, у Конотопі відбулася презентація книги пам'яті про воїнів-конотопців «Конотопська небесна чота (2014—2018)», які загинули на Сході України протягом 2014—2018 років, що містить 16 історій про борців за волю України. Одна з цих історій про Андрія Кривича.

• Андрійко