Гіренко Андрій Миколайович
Андрій Миколайович Гіренко (нар. 16 березня 1936, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР — 28 грудня 2017, Москва) — український комсомольський та партійний діяч. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1971 — 1976 р. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1976 — квітні 1980 р. Член ЦК КПУ в квітні 1980 — 1990 р. Депутат Верховної Ради УРСР 8—10-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР у 1989—1991 р. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1981 — вересні 1989 р. Член ЦК КПРС у вересні 1989 — серпні 1991 р. Секретар ЦК КПРС у вересні 1989 — серпні 1991 р.
Андрій Миколайович Гіренко | |
---|---|
| |
1-й секретар ЦК ЛКСМ України | |
27 січня 1972 — 25 січня 1975 | |
Попередник | Капто Олександр Семенович |
Наступник | Корнієнко Анатолій Іванович |
1-й секретар Херсонського обкому КП України | |
28 березня 1980 — 23 червня 1987 | |
Попередник | Мозговий Іван Олексійович |
Наступник | Кушнеренко Михайло Михайлович |
1-й секретар Кримського обкому КП України | |
13 червня 1987 — 25 вересня 1989 | |
Попередник | Макаренко Віктор Сергійович |
Наступник | Багров Микола Васильович |
Народився |
16 березня 1936 Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська СРР, СРСР |
Помер |
28 грудня 2017 (81 рік) Москва, Росія |
Похований | Троєкуровське кладовище |
Відомий як | політик |
Громадянство | СРСР |
Національність | українець |
Освіта | Криворізький національний університет (1958) і Вища партійна школа при ЦК КПРС (1971) |
Політична партія | Компартія України |
У шлюбі з | Гіренко Світлана Іллівна |
Діти | Ольга |
Професія | політолог, інженер |
Нагороди | |
Біографія
Ім'я при народженні — Адольф — було змінено в 1972 році на Андрій.[1][2]. Батько загинув на фронті під час війни, мати працювала інженером.
У 1958 році закінчив Криворізький гірничорудний інститут.
У 1958—1962 роках — бригадир електромонтажників, інженер лабораторії рудоуправління, бригадир електрослюсарів шахти «Гігант», старший інженер лабораторії автоматики, механік сигналізації шахти «Комунар» рудоуправління імені Дзержинського міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. У 1962—1963 роках — секретар комітету комсомолу рудоуправління імені Дзержинського.
У 1963—1967 роках — 1-й секретар Криворізького міського комітету ЛКСМ України Дніпропетровської області.
У жовтні 1967 — березні 1970 року — 1-й секретар Дніпропетровського обласного комітету ЛКСМУ.
У березні 1970 — 27 січня 1972 року — 2-й секретар ЦК ЛКСМ України. У 1971 році закінчив Заочну Вищу партійну школу при ЦК КПРС.
27 січня 1972 — 25 січня 1975 року — 1-й секретар ЦК ЛКСМ України. У 1975 році — інспектор ЦК КПУ.
29 березня 1975 — 28 березня 1980 року — 2-й секретар Херсонського обласного комітету Компартії України.
28 березня 1980 — 23 червня 1987 року — 1-й секретар Херсонського обласного комітету Компартії України.
13 червня 1987 — 25 вересня 1989 року — 1-й секретар Кримського обласного комітету Компартії України.
20 вересня 1989 — 23 серпня 1991 року — секретар ЦК КПРС.
З 1992 року — заступник співголови-координатора Міжнародного конгресу промисловців і підприємців (місто Москва). У 1996 — квітні 1997 року — радник управління кадрів і державної служби апарату Ради Федерацій Федерального Зібрання Російської Федерації.
Громадська діяльність
- Голова ради українських земляцтв в Москві.
- Голова правління регіональної громадської організації Дніпропетровського земляцтва «Дніпряни» (місто Москва)
Нагороди
- орден Леніна (14.03.1986)
- орден Жовтневої Революції (22.12.1977)
- орден Трудового Червоного Прапора (8.12.1973)
- орден «Знак Пошани» (25.08.1971)
- медаль «За трудову доблесть» (11.08.1966)
- медалі
- Грамота Президії Верховної Ради Української РСР (25.10.1968)
Примітки
- БД з історії КПРС
- Просто цвела сирень…Днепр Вечерний
Література
- Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.
Посилання
- фото
- Українське земляцтво в Москві
- Про утворення організаційного комітету з підготовки до відзначення 75-річчя створення Дніпропетровської області
- Хронос. Гіренко Андрій Миколайович
- Гіренко Андрій Миколайович