Кримські землетруси (1927)

Кримські землетруси 1927 року — серія з двох землетрусів, що трапилися на Кримському півострові 26 червня та 11—12 вересня 1927 року, ставши найпотужнішими відомими землетрусами в Криму.

Сліди обвалу від землетрусу 1927 року на горі Демереджі, світлина 2012 року
Масштаб валунів, які під час землетрусу відривалися від верхів Бабуган-яйли і котилися вниз до берега Чорного моря

Землетрус 26 червня

Перший із цих землетрусів стався вдень 26 червня. Його сила на Південному березі склала 6 балів. Він не викликав яких-небудь серйозних руйнувань і жертв, однак у результаті виниклої в деяких місцях паніки не обійшлося без потерпілих. Великі обвали сталися на околицях Севастополя, у будинках з'явилися тріщини, постраждали будівлі пошти й однієї із церков. Осередок землетрусу знаходився під дном Чорного моря, на південь від селищ Форос і Мшатка. За дві години до початку землетрусу в затоці між Аю-Дагом і мисом Плака, приблизно за 40 м від берега, з'явилася довга смуга піни, яка через кілька хвилин зникла. При цьому море, як свідчили очевидці, залишалося спокійним. За повідомленнями в газетах, сума збитків не перевищила мільйона карбованців.

Землетрус 11—12 вересня

Другий землетрус трапився вночі з 11 на 12 вересня. Він був значно сильнішим і викликав серйозніші наслідки — 3 особи загинули, 65 осіб було поранено, було завдано значних руйнувань будівлям. Осередок землетрусу знову ж був під морським дном, південніше Ялти, і витягнувся вздовж узбережжя. Вважають, що в епіцентрі сила досягала 9 балів. Перші ознаки землетрусу стали проявлятися вже близько 20 години. Тварини помітно турбувалися й відмовлялися від корму; рибалки, що відправилися на нічний лов, чули гул на морі між Алуштою й Судаком. Перший поштовх стався близько 0:15. У будинках тріскалося скло, відвалювалася штукатурка, тріскотіли підлоги й стелі, гуркотіла залізна покрівля на дахах, завалювалися димарі. За першим поштовхом, що тривав не більше 10 секунд, був другий. У горах гриміли обвали, відбулися зсуви, сліди яких, як, наприклад, на горі Демереджі, що у горах під Судаком, знаходять і зараз. Море відійшло від берега й знову обрушилося на нього бурхливою хвилею. Протягом 11 годин відбулися 27 сильних поштовхи. Всього за кілька днів було зареєстровано більше 200 поштовхів. На морі біля Севастополя з'явилися величезні стовпи диму й вогонь: це горів метан, що піднявся з дна моря[1]. Сильні руйнування спостерігалися й у Сімферополі, багато селищ у передгірній і степовій частині Криму було зруйновано. Землетрус тривав кілька днів, навіть 15 вересня ще відчувалися його поштовхи. Найпотужніші поштовхи привели до руйнувань будівель прибережної смуги суші від Алушти до Севастополя. В Алушті було ушкоджено готелі й Генуезьку вежу, в Алупці — Воронцовський палац і мечеть. Утворювалися завали на шосе під Ореандою, сильно постраждав Кікенеїз, відбулися обвали на горі Кішка. У районі Ялти постраждало 70 % будівель.

Попередні землетруси в Криму

Вогнища сильних корових землетрусів в Криму виникають на глибинах 20-40 км та 10-12 км на відстані 25-40 км від узбережжя (в основному між Алуштою і Форосом) з інтенсивністю 8-9 балів.

За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів.

з IV ст.до н.е. в Криму відбулося 77 сильних землетруси інтенсивністю 8-9 балів.

Зокрема, в ХІХ ст.:

Див. також

Джерела

Примітки
  1. Під час Кримського землетрусу 11 вересня 1927 відомий радянський геолог, професор С.П. Попов спостерігав між Севастополем і мисом Лукулл серію величезних спалахів вогню
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.