Сейсмічність України

Сейсмічність (англ. seismicity) — схильність території до землетрусів. Характеризується територіальним розподілом осередків землетрусів різної енергії, що оцінюється магнітудою або за шкалою енергетичних класів, інтенсивністю їх прояву по поверхні в балах, частотою сейсмічних подій та іншими характеристиками землетрусів.

Загальна характеристика

В Україні силу поштовхів і коливань під час землетрусів прийнято вимірювати за 12-бальною шкалою інтенсивності)., також часто використовують магнітуду (силу землетрусу за шкалою Ріхтера або за Р- хвилями, обидві від 0 до 9,9), бо її фіксують сейсмографи, а інтенсивність визначають за силою руйнувань.

Значні сейсмічні процеси існують на заході України, зокрема в Закарпатті, де неодноразово були землетруси інтенсивністю 6-7 балів. Епіцентри цих землетрусів знаходилися в районах Сваляви, Довгого, Тересви, Мукачева, Ужгорода. Землетрус, який стався 15 жовтня 1834 р. (до 7 балів), охопив значну територію Закарпаття (приблизно від Сваляви до Рахова).

У центральній частині західних областей України землетруси інтенсивністю до 6 балів в епіцентрах були зафіксовані в Кам'янці-Бузькій та Заліщиках.

У межах Чернівецької області зафіксовано один землетрус інтенсивністю 5 балів. На Закарпаття впливають сильні землетруси з епіцентрами в Трансільванії. Але тут є досить сильні локальні місцеві епіцентри землетрусів.

Південну частину Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та східну частину Одеської областей оконтурюють ізосейсти інтенсивністю до 6 балів. Ізосейста до 5 балів поширюється на північ аж до лінії Берестечко-Рівне-Київ-Переяслав-Дніпро. На крайньому півдні Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та на заході Одеської областей проходять ізосейсти інтенсивністю 7 балів. Причому такі землетруси тут відбувалися багато разів. Більшість землетрусів тут пов'язана з тектонічними рухами в горах Вранча (на межі Південних та Східних Карпат у Румунії).

Для Криму також характерна інтенсивна (до 5-6 балів) сейсмічна активність. Епіцентри кримських землетрусів, як правило, знаходяться переважно в Чорному морі (в основному між Алуштою і Форосом). Наприклад, ізосейсти землетрусу до 5 балів, який відбувся 11 листопада 1927 р., сягали крайньої північної частини півострова; ізосейсти цього ж землетрусу інтенсивністю до 8 балів оконтурили більшу частину Кримських гір.

Таким чином, велика територія південно-західної і південної частини України належить до сейсмічно небезпечної. Ця обставина повинна постійно враховуватися при обґрунтуванні розміщення нового будівництва.

В Україні створено національну мережу сейсмічних спостережень до складу якої входить 18 сейсмічних та 14 комплексних геофізичних станцій. Найдавнішою є сейсмічна станція «Львів», яку засновано 1899 року. Цифрова сейсмічна станція «Київ» організована 1994 року і входить до складу Глобальної сейсмічної мережі.

Сейсмічність регіонів України

Сейсмоактивні зони оточують Україну на південному заході і півдні. Це зони: Закарпатська, Вранча (Румунія), Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська.

У сейсмічному відношенні найбільш небезпечними областями в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим.

Сейсмічна небезпека Одеської області зумовлена осередками землетрусів у масиві гір Вранча та Східних Карпат у Румунії. Починаючи з 1107 року до сьогодні там мали місце 90 землетрусів з інтенсивністю 7-8 балів. Карпатські землетруси поширюються на значну територію. У 1940 році коливання відчувалися на площі 2 млн км. Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Вогнища сильних корових землетрусів тут виникають на глибинах 20-40 км та 10-12 км на відстані 25-40 км від узбережжя з інтенсивністю 8-9 балів. Південне узбережжя Криму належить до регіонів дуже сейсмонебезпечних. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів. Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена зовсім недавно. У 1987 році було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5-6 балів. Крім того, за палеосейсмотектонічними та археологічними даними встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністю близько одного разу на 1000 років. У платформній частині України виділено ряд потенційно сейсмотектонічних зон з інтенсивністю 4-5,5 балів. На території Кримського півострова зафіксовано понад 30 землетрусів. Так, катастрофічний землетрус 1927 року мав інтенсивність 8 балів. За інженерно-сейсмічними оцінками, приріст сейсмічності на півдні України перевищує 1,5 бала, і у зв'язку з цим було визначено, що в окремих районах 30-50 % забудови не відповідає сучасному рівню сейсмічного та інженерного ризику.

Закарпатська сейсмоактивна зона

Карпати — порівняно молода орогенічна система. У ній ще не затихли власні тектонічні процеси. На території Закарпаття відбуваються найбільш значні сейсмічні події, тут неодноразово були зафіксовані землетруси інтенсивністю 6-7 балів за шкалою MSK-64. Епіцентри цих землетрусів знаходилися в районах Сваляви, Довгого, Тересви, Мукачева, Ужгорода. Землетрус 15 жовтня 1834 р. мав до 7 балів і охопив значну територію Закарпаття — від Сваляви до Рахова. У межах Чернівецької області зафіксовано землетрус інтенсивністю 5 балів. На Закарпаття впливають не тільки сильні землетруси з епіцентрами в Трансільванії, тут є досить сильні локальні місцеві епіцентри землетрусів.

Землетруси в Передкарпатті, центральній частині західних областей України мають інтенсивність до 6 балів в епіцентрах. Вони були зафіксовані:

Землетруси із зони Вранча (Румунія) відчуваються на території Львівської області з інтенсивністю до 5 балів.

Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона

Крим належить до сейсмонебезпечних регіонів. Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Вогнища сильних корових землетрусів тут виникають на глибинах 20-40 км та 10-12 км на відстані 25-40 км від узбережжя (в основному між Алуштою і Форосом) з інтенсивністю 8-9 балів. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів. Найпотужнішими були землетруси 1927 року з яких вересневе досягало 8 балів. Воно супроводжувалося людськими жертвами, великими руйнуваннями й нанесло значний матеріальний збиток. В результаті цього землетрусу 16 людей загинули, а більше ста отримали травми. На Південному березі не виявилося жодної будови, яка б не постраждала. Лише у Ялті більше 30 споруд виявилися зруйнованими настільки, що їх довелося повністю розбирати, а близько тисячі будинків постраждали у такій мірі, що 3/4 їх площі виявилися непридатними для життя. Майже половина сільського населення восьмибальної зони землетрусу залишилися без даху.

Дата Час Місця Найбільший прояв інтенсивності
4 ст. до нашої ери - Керченська протока Сильна руйнація
480 рік Осінь місто Херсонес та увесь Крим
1292 рік Січень Судак -
1341 рік - Крим Руйнація
1471 рік Серпень Ялта Слабка
1751 рік - Кючюк-Ламбат
1786 рік Березень Кючюк-Ламбат
1793 рік Листопад Крим 5-6 балів
1802 рік Жовтень Севастополь й інші місця 6 балів
1815 рік Травень село Аргин (Білогірськ) 3-5 балів
1823 рік Грудень Крим -
1827 рік Січень Крим -
1832 рік Січень Алушта й інші місця 5 балів
1853 рік - Севастополь, Євпаторія 5 балів
1855 рік Південний берег, Сімферополь 6 балів
1859 рік Південний берег, Лівадія 3-4 бали
1861 рік Севастополь, Балаклава 4-5 балів
1863 рік Ялта й Південний берег 5 балів
1869 рік Масандра та Південний берег 4-5 балів
1869 рік Судак та весь Крим 7 балів
1872 рік Ялта, Південний берег, Бахчисарай 5 балів
1872 рік Феодосія та інші місця 6 балів
1875 рік Алушта та інші місця 4 бали
1875 рік Севастополь та весь Крим 7 балів
1875 рік Алушта, Південний берег, Сімферополь 5 балів
1875 рік Алушта та Південний берег 3 бали
1875 рік Феодосія та інші місця Криму 4-5 бали
1875 рік Феодосія та інші місця 7 балів
1875 рік Феодосія 4 бали
1881 рік Севастополь та долина річки Кача 4 бали
1885 рік Севастополь 3-4 бали
1886 рік Алушта, Гурзуф 3-4 бали
1888 рік Судак 5 балів
1890 рік Бахчисарай 5 балів
1892 рік Ялта, Південний берег, Сімферополь 5 балів
1892 рік Алушта, Сімферополь 5 балів
1893 рік Гурзуф, Сімферополь 4-5 балів
1893 рік Гурзуф, Сімферополь 4-5 балів
1897 рік Сімферополь 4 бали
1897 рік Бахчисарай 4 бали
1897 рік Феодосія, Ялта 5 балів
1899 рік Гурзуф, Алушта, Сімферополь 4 бали
1900 рік Феодосія, Алушта 5 балів
1900 рік Алушта, Партеніт й інші місця 6 балів
1902 рік Феодосія, Білогірськ, Сімферополь 6 балів
1903 рік Ялта, Алушта, Сімферополь 4-5 балів
1903 рік Алушта, Гурзуф, Ялта, Сімферополь 5 балів
1906 рік Алушта, Ялта 3-4 бали
1907 рік Алушта, Малоріченське 3-4 бали
1907 рік Ялта, Алушта 4-5 бали
1908 рік Алушта, Ялта 5 балів
1908 рік Ялта, Сімферополь 3-4 бали
1908 рік Ялта, Південний берег й інші (до Джанкоя) 6 балів
1908 рік Судак 4 бали
1910 рік Ялта, Гурзуф, Алушта, Бахчисарай 5 балів
1912 рік Ялта, Алушта тощо 4 бали
1913 рік Алушта, Сімферополь
1914 рік Алушта 3-4 бали
1918 рік Алушта, Ялта, Сімферополь 3-4 бали
1919 рік Феодосія, Південний берег 6 балів
1920 рік Кара-Даг
1923 рік Судак, Білогірськ, Сімферополь 7 балів
1923 рік Алушта 3 бали
1923 рік Бахчисарай, Сімферополь 3 бали
1924 рік Алушта, Сімферополь 3 бали

Зіставляючи число найбільш слабких землетрусів, енергія яких (у джоулях) оцінювалася величиною по найбільш надійним спостереженням за 1951-1961 роки із зміною більш чутливої апаратури, з числом землетрусів енергетичного класу (чотирьохбальні) за три десятиріччя інструментальних спостережень у Криму (1931-1961 роки) та враховуючи усі сильні землетруси у Криму по макроскопічним даним, можна представити картину повторюваності кримських землетрусів в якості функції числа спостережених землетрусів від величини їх енергії.

N - середньостатистичне число землетрусів даного енергетичного рівня (lg E),ймовірного за один рік; E - енергія землетрусів[5]


Вплив зони Вранча

Унікальна на Європейському континенті сейсмоактивна зона Вранча, розташована на ділянці стикування Південних (Румунія) та Східних (Українських) Карпат. В її межах осередки землетрусів розташовані в консолідованій корі, а також у верхній мантії на глибинах 80-160 км. Найбільшу небезпеку становлять такі, що виникають на великих глибинах. Вони спричиняють струси ґрунтів до 8-9 балів в епіцентрі в Румунії, Болгарії, Молдові. Глибокофокусність землетрусів зони Вранча обумовлює їх слабке затухання з відстанню, тому що більша частина України перебуває в 4-6-бальній ділянці впливу цієї зони.

Південну частину Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та східну частину Одеської областей оконтурюють ізосейсти інтенсивністю до 6 балів. Ізосейста до 5 балів поширюється на північ аж до лінії Берестечко-Рівне-Київ-Переяслав-Дніпро. На крайньому півдні Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та на заході Одеської областей проходять ізосейсти інтенсивністю 7 балів.

У ХХ ст. в зоні Вранча сталося 30 землетрусів з магнітудою 6,5. Катастрофічні землетруси 10 листопада 1940 та 4 березня 1977 мали магнітуду 7.

Південно-західна частина України, що підпадає під безпосередній вплив зони Вранча, потенційно може бути віднесена до 8-бальної зони. Потенційно сейсмічно небезпечною територією можна вважати також Буковину, де в 1950—1976 рр. зафіксовано 4 землетруси інтенсивністю 5-6 балів.

Південно-Азовська сейсмоактивна зона

Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена недавно. У 1987 році було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5-6 балів. Крім того, за палеосейсмотектонічними та археологічними даними встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністю близько одного разу на 1000 років.

7 серпня 2016 року на Донеччині стався землетрус магнітудою 4,6 бала. Епіцентр землетрусу був розташований у 78 км на південь від Донецька і у 21 км на північ від смт Старий Крим Маріупольського району, глибина епіцентру — 10 км.[6].

15 жовтня 2018 року в Азовському морі неподалік Бердянська Запорізької області стався землетрус магнітудою 4,3 бала. Його епіцентр залягав на глибині у 10 кілометрів та розташовувався за 58 кілометрів від міста. Повідомлень про те, що в Бердянську відчули землетрус, немає.[7]

Інші регіони

Донбас

На Донбасі земна кора має досить велику потужність, що є захистом від землетрусів. На початку XX століття фіксувались слабкі сейсмічні прояви у Лисичанську та інших місцях, що не викликало помітних пошкоджень. Але в Донбасі добре відомі небезпечні прояви раптових викидів вугілля й газу в гірничі виробки, гірничі удари, інші геодинамічні явища. Періодичне зростання тектонічних напружень, викликаних землетрусами, в поєднанні з активністю гірничих робіт, приводить до катастрофічних наслідків.

Криворіжжя
Дата Балів за
шкалою Ріхтера[8][9]
23.06.2013 4,6
20.02.2018 3,2
21.01.2022 3,3
Полтавщина
Чернігівщина
  • 7 грудня 2021 року Холмський землетрус магнітудою 3,4 бала за шкалою Ріхтера на глибині 10 км[12].
Київ
Дата Балів за
шкалою Ріхтера[13][14]
1790
1793
26.10.1802 7,4
1829
1838
1908
11.11.1940
04.03.1977
30.08.1986 5
30.05.1990 5
27.10.2004 4

Див. також

Примітки

  1. На Закарпатті стався землетрус. 24 Канал (укр.). Процитовано 4 серпня 2020.
  2. Зареєстровано землетрус в Закарпатській області 23.01.20. Головний центр спеціального контролю. Процитовано 4 серпня 2020.
  3. На Прикарпатті стався другий за добу землетрус. Українська правда. 2.06.2020. Процитовано 2.06.2020.
  4. На межі Тернопільської та Івано-Франківської областей стався відчутний землетрус. zaxid.net. 23.09.2021. Процитовано 23.09.2021.
  5. Геология СССР, том 8, Крым, часть 1: Геологическое описание, М. "Недра", 1969.
  6. На Донеччині стався землетрус магнітудою 4,6 бала. Українська правда. 7 серпня 2016. Процитовано 7 серпня 2016.
  7. Азовське море поблизу Бердянська струсонув землетрус. 24 канал. 15 жовтня 2018. Процитовано 15 жовтня 2018.
  8. Київ не постраждає у результаті землетрусу в Румунії
  9. Землетрясения в Киеве
  10. У Кривому Розі зафіксували землетрус. Радіо Свобода. 20 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
  11. На Дніпропетровщині зафіксували землетрус. 21.01.2022, 11:30
  12. Зареєстровано землетрус з території Чернігівської області, магнітудою 3,4. 07.12.2021
  13. Київ не постраждає у результаті землетрусу в Румунії
  14. Землетрясения в Киеве

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С  Я. — 644 с.
  • Заставний Ф. Д. Географія України: У 2-х книгах. — Львів: Світ, 1994. — 472 с. іл.
  • Дж. А.Эйби Землетресения. — М.: Издательство «Недра», 1982, с.140-154 (переклад з англійської мови.
  • Евсеев С. В. Землетрясения Украины. К.: Изд. АН УССР, 1965, 75 с.
  • Карпатское землетрясение 4 марта 1977 г. и его последствия.- М.: АН СССР, Изд. «НЕДРА», 1980, с. 62.
  • Сейсмичность Украины. — К.: Изд. «Наукова думка», 1969.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.