Алупка
Алу́пка (крим. Alupka) — місто в Україні, у складі Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим.
| Алупка | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Область | Автономна Республіка Крим (окупована й анексована Росією) | ||||||||
| Район | Ялтинська міська рада | ||||||||
| Код КОАТУУ: | 0111970200 | ||||||||
| Засноване | Х ст. | ||||||||
| Статус міста | з 1938 року | ||||||||
| Населення | ▲8528 (на 2014 рік)[1] | ||||||||
| Площа | 4 км² | ||||||||
| Густота населення | 2132 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 98676—98677 | ||||||||
| Телефонний код | +380-654 | ||||||||
| Координати | 44°25′18″ пн. ш. 34°02′50″ сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 90 м | ||||||||
| Водойма | Чорне море | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Сімферополь | ||||||||
| До станції | 70 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 61 км | ||||||||
| - автошляхами | 100 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 719 км | ||||||||
| - автошляхами | 912 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Рада | Алупкинська міська рада | ||||||||
| Адреса | 98676, Автономна Республіка Крим, Ялтинська міськрада, м. Алупка, вул. Червоноармійська, 32 | ||||||||
| Вебсторінка | Офіційний сайт міста | ||||||||
| Міський голова | Карнаух Дмитро Сергійович | ||||||||
|
| |||||||||
Розташоване на Південному березі Криму (протяжність 4,5 км), за 17 км від Ялти, з якою має автобусне і морське сполучення.
З центром Криму та іншими населеними пунктами Алупка з'єднується автотрасами Севастополь—Ялта—Сімферополь—Феодосія; міський транспорт — один кільцевий маршрут автобуса. Відстань до Сімферополя становить 100 км і проходить автошляхом E105, із яким збігається М18.
Алупка — приморський кліматичний курорт Південного берега Криму, розташований на південному схилі Кримських гір, біля підніжжя гори Ай-Петрі. Тимчасово окуповане російськими військами (з 2014 р.).
Клімат
Клімат субтропічний середземноморський. Середня температура січня-лютого +3 °C ..+4°С, серпня +24,6° С. Опадів 400 мм в рік, кількість сонячних годин — 2 150 в рік, відносна вологість повітря 69 %. Купальний сезон триває з березня по жовтень (середня температура води влітку +22 .. +28° З).
Історія
Якнайдавніше поселення на місці сучасної Алупки датується 8 тис. до н. е. Вперше згадується в письмових джерелах про Алупку відноситься до Х ст. Поселення фігурує в ньому під назвою «Алубіка».
У XIV—XV ст. тут знаходився генуезький опорний пункт на чорноморському узбережжі Лупіка.
Після опанування Криму Російською імперією (1783 р.), належала князю Р. Потемкіну, з 1823 р.- перейшла у володіння графу М. Воронцову, для якого тут був споруджений палац.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 955 осіб (572 чоловічої статі та 383 — жіночої), з яких 223 — православної віри, 716 — магометанської[3].
На початку ХХ ст. Алупка стає популярним курортом, на території якого виникло близько 200 приватних курортних об'єктів. У різні роки тут лікувалися і відпочивали Федір Шаляпін, Максим Горький, Валерій Брюсов, Іван Бунін, Михайло Коцюбинський, Леся Українка[4][5]., Сергій Рахманінов та інші.
У 1902 засноване «Товариство санаторію для дітей в Алупці» — перший в Європі дитячий санаторій, нині Дитячий санаторій імені Олександра Боброва.
Після громадянської війни в Алупці було організовано 22 здравниці. У 20-30-х рр. XX ст. планомірно створювалася інфраструктура населеного пункту, будувалися курортні установи.
З 1938 р. Алупка — місто. До 1941 р. в місті функціонували 24 здравниці різного профілю, 3 різномовних школи, лікарня тощо. У 70-90-х рр. XX ст. на сході Алупки побудований пансіонат «Воронцов», а на заході — «Південнобережний».
Населення
Національний склад Алупки за Всеукраїнським переписом населення 2001 р.[6], у %:
| Національність | Кількість осіб | % |
|---|---|---|
| Росіяни | 5 666 | 64,79 % |
| Українці | 2 378 | 27,19 % |
| Білоруси | 159 | 1,82 % |
| Кримські татари | 144 | 1,65 % |
| Вірмени | 46 | 0,53 % |
| Інші національності | 352 | 4,02 % |
| Разом | 8 745 | 100,00 % |
Економіка
Зараз у місті 13 укрупнених здравниць, серед них одна з найбільших дитячих — санаторій, який носить ім'я свого засновника — професора О. Боброва (лікують кістково-суглобовий і урологічний туберкульоз).
В Алупці — відділення винрадгоспу «Лівадія», виробничо-демонстраційний комплекс ВО «Масандра» (цехи витримки міцних вин типу «Мадера», «Портвейн червоний» і виробничо-дегустаційний), лісництво.
Освіта і культура
Діють 2 загальноосвітні і дитяча музична школи, республіканська санаторна школа-інтернат (лікування органів дихання), міський центр культури і дозвілля, база виробничо-художньої практики студентів Санкт-петербурзької Академії мистецтв та 2 бібліотеки.
Республіканський навчальний заклад «Алупкинська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим» або Алупкинська санаторна школа-інтернат має 258 учнів та 127 навчального персоналу. Мова викладання — російська[7].
Охорона здоров'я
Діють лікарня та поліклініка.
Туристична інфраструктура
Діють 2 готелі, відділення двох банків.
Релігія
Є 3 релігійних общини (мусульманська, православна та євангельських християн-баптистів).
Пам'ятки
У місті — Алупкінський державний палацово-парковий музей-заповідник; Алупкинський парк; музей заслуженого художника України Я. Басова; музей і бюст[8] уродженця міста, двічі Героя Радянського Союзу льотчика Амет-Хан Султана; пам'ятник професору О. Боброву.
Ім'ям «Алупка» названа мала планета № 2508.
Уродженці Алупки
- Асан Сабрі́ Айва́зов (1878—1938) — кримськотатарський письменник, педагог, громадський діяч.
- Амет-Хан Султа́н (1920—1971) — радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни, двічі Герой Радянського Союзу. Національний герой кримськотатарського народу.
- Тохтар Афузов (1901—1942) — кримськотатарський художник, один з перших професіоналів у кримськотатарському образотворчому мистецтві.
- Князь Ігор Володимирович (род. 1955) — віце-адмірал у запасі, командувач ВМС України (червень 2003 — березень 2006).
- Олександр Андрійович Макаренко (род. 1920) — український історик, дослідник історії міжнародних відносин України XX століття, міжнародного робітничого руху, доктор історичних наук (з 1965 року).
Галерея
Пам'ятник Амет-Хану Султану
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
- М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 14
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-216)
- Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 19 березня 1907 p.
- Лист Лесі Українки до родини Косачів від 15 березня 1907 p.
- Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим
- Алупкинська санаторна школа-інтернат // АР Крим. ІСУО. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 8 лютого 2014.
- http://alypka.info/. Пам'ятник Амет-хану Султану - Алупка. alypka.info. Процитовано 5 лютого 2016.
Література
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
- Верменич Я. В. Алупка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 68. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
Посилання
- alupka.com.ua — Офіційний сайт міста
- Фотополювання. Алупка
- стаття Алупка — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)