Алупка

Алу́пка (крим. Alupka) — місто в Україні, у складі Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим.

Алупка
Герб Алупки Прапор Алупки
Воронцовський палац
Основні дані
Країна  Україна
Область Автономна Республіка Крим
(окупована й анексована Росією)
Район Ялтинська міська рада
Код КОАТУУ: 0111970200
Засноване Х ст.
Статус міста з 1938 року
Населення 8528 (на 2014 рік)[1]
Площа 4 км²
Густота населення 2132 осіб/км²
Поштові індекси 98676—98677
Телефонний код +380-654
Координати 44°25′18″ пн. ш. 34°02′50″ сх. д.
Висота над рівнем моря 90 м
Водойма Чорне море
Відстань
Найближча залізнична станція Сімферополь
До станції 70 км
До обл./респ. центру
 - фізична 61 км
 - автошляхами 100 км
До Києва
 - фізична 719 км
 - автошляхами 912 км
Міська влада
Рада Алупкинська міська рада
Адреса 98676, Автономна Республіка Крим, Ялтинська міськрада, м. Алупка, вул. Червоноармійська, 32
Вебсторінка Офіційний сайт міста
Міський голова Карнаух Дмитро Сергійович

Алупка у Вікісховищі

Карта
Алупка
Алупка

Розташоване на Південному березі Криму (протяжність 4,5 км), за 17 км від Ялти, з якою має автобусне і морське сполучення.

З центром Криму та іншими населеними пунктами Алупка з'єднується автотрасами СевастопольЯлтаСімферопольФеодосія; міський транспорт — один кільцевий маршрут автобуса. Відстань до Сімферополя становить 100 км і проходить автошляхом E105, із яким збігається М18.

Алупка — приморський кліматичний курорт Південного берега Криму, розташований на південному схилі Кримських гір, біля підніжжя гори Ай-Петрі. Тимчасово окуповане російськими військами (з 2014 р.).

Походження назви

Назва міста походить від грецького слова алепу, що в перекладі означає лисиця.[2]

Клімат

Клімат субтропічний середземноморський. Середня температура січня-лютого +3 °C ..+4°С, серпня +24,6° С. Опадів 400 мм в рік, кількість сонячних годин — 2 150 в рік, відносна вологість повітря 69 %. Купальний сезон триває з березня по жовтень (середня температура води влітку +22 .. +28° З).

Історія

Якнайдавніше поселення на місці сучасної Алупки датується 8 тис. до н. е. Вперше згадується в письмових джерелах про Алупку відноситься до Х ст. Поселення фігурує в ньому під назвою «Алубіка».

У XIV—XV ст. тут знаходився генуезький опорний пункт на чорноморському узбережжі Лупіка.

Після опанування Криму Російською імперією (1783 р.), належала князю Р. Потемкіну, з 1823 р.- перейшла у володіння графу М. Воронцову, для якого тут був споруджений палац.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 955 осіб (572 чоловічої статі та 383 — жіночої), з яких 223 — православної віри, 716 — магометанської[3].

На початку ХХ ст. Алупка стає популярним курортом, на території якого виникло близько 200 приватних курортних об'єктів. У різні роки тут лікувалися і відпочивали Федір Шаляпін, Максим Горький, Валерій Брюсов, Іван Бунін, Михайло Коцюбинський, Леся Українка[4][5]., Сергій Рахманінов та інші.

У 1902 засноване «Товариство санаторію для дітей в Алупці» — перший в Європі дитячий санаторій, нині Дитячий санаторій імені Олександра Боброва.

Після громадянської війни в Алупці було організовано 22 здравниці. У 20-30-х рр. XX ст. планомірно створювалася інфраструктура населеного пункту, будувалися курортні установи.

З 1938 р. Алупка — місто. До 1941 р. в місті функціонували 24 здравниці різного профілю, 3 різномовних школи, лікарня тощо. У 70-90-х рр. XX ст. на сході Алупки побудований пансіонат «Воронцов», а на заході — «Південнобережний».

Населення

Національний склад Алупки за Всеукраїнським переписом населення 2001 р.[6], у %:

Національність Кількість осіб %
Росіяни 5 666 64,79 %
Українці 2 378 27,19 %
Білоруси 159 1,82 %
Кримські татари 144 1,65 %
Вірмени 46 0,53 %
Інші національності 352 4,02 %
Разом 8 745 100,00 %

Економіка

Зараз у місті 13 укрупнених здравниць, серед них одна з найбільших дитячих — санаторій, який носить ім'я свого засновника — професора О. Боброва (лікують кістково-суглобовий і урологічний туберкульоз).

В Алупці — відділення винрадгоспу «Лівадія», виробничо-демонстраційний комплекс ВО «Масандра» (цехи витримки міцних вин типу «Мадера», «Портвейн червоний» і виробничо-дегустаційний), лісництво.

Освіта і культура

Діють 2 загальноосвітні і дитяча музична школи, республіканська санаторна школа-інтернат (лікування органів дихання), міський центр культури і дозвілля, база виробничо-художньої практики студентів Санкт-петербурзької Академії мистецтв та 2 бібліотеки.

Республіканський навчальний заклад «Алупкинська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим» або Алупкинська санаторна школа-інтернат має 258 учнів та 127 навчального персоналу. Мова викладання російська[7].

Охорона здоров'я

Діють лікарня та поліклініка.

Туристична інфраструктура

Діють 2 готелі, відділення двох банків.

Релігія

Є 3 релігійних общини (мусульманська, православна та євангельських християн-баптистів).

Пам'ятки

У місті Алупкінський державний палацово-парковий музей-заповідник; Алупкинський парк; музей заслуженого художника України Я. Басова; музей і бюст[8] уродженця міста, двічі Героя Радянського Союзу льотчика Амет-Хан Султана; пам'ятник професору О. Боброву.

Ім'ям «Алупка» названа мала планета № 2508.

Уродженці Алупки

  • Асан Сабрі́ Айва́зов (1878—1938) — кримськотатарський письменник, педагог, громадський діяч.
  • Амет-Хан Султа́н (1920—1971) — радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни, двічі Герой Радянського Союзу. Національний герой кримськотатарського народу.
  • Тохтар Афузов (1901—1942) — кримськотатарський художник, один з перших професіоналів у кримськотатарському образотворчому мистецтві.
  • Князь Ігор Володимирович (род. 1955) — віце-адмірал у запасі, командувач ВМС України (червень 2003 — березень 2006).
  • Олександр Андрійович Макаренко (род. 1920) — український історик, дослідник історії міжнародних відносин України XX століття, міжнародного робітничого руху, доктор історичних наук (з 1965 року).

Галерея

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 14
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-216)
  4. Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 19 березня 1907 p.
  5. Лист Лесі Українки до родини Косачів від 15 березня 1907 p.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим
  7. Алупкинська санаторна школа-інтернат // АР Крим. ІСУО. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 8 лютого 2014.
  8. http://alypka.info/. Пам'ятник Амет-хану Султану - Алупка. alypka.info. Процитовано 5 лютого 2016.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.