Крихівці

Крихівці село в Україні, в Івано-Франківській області, нині адміністративно-територіальна одиниця в складі м. Івано-Франківська (один з південних районів; Криховецька сільська рада у складі м.Івано-Франківська).

село Крихівці
Герб
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Івано-Франківська міська рада
Рада Криховецька сільська рада
Основні дані
Населення 4125[1]
Площа 6,701 км²
Густота населення 615,58 осіб/км²
Поштовий індекс 76493
Телефонний код +380 342
Географічні дані
Географічні координати 48°54′03″ пн. ш. 24°40′00″ сх. д.
Водойми Млинівка, Бистриця Солотвинська
Місцева влада
Адреса ради 76493, Івано-Франківська міськрада, с. Крихівці
Карта
Крихівці
Крихівці
Мапа

 Крихівці у Вікісховищі

Географічні дані

Загальна площа земель с. Крихівці — 848 га, з них під військовими об'єктами 214 га, а ще 44 га віддано під садово-городні кооперативи. Станом на 31.10.2019 р. у селі проживає 10000 жителів, на обліку сільської ради 1570 господарства, багатоквартирні будинки.

Село розташоване на правому березі річки Млинівки та за кілька кілометрів від Бистриці Солотвинської. Через село проходить автотраса Івано-Франківськ - Богородчани - Гута.

Історія

З 1236 року село у володіннях лицаря Гуйда Мармарошського воєводи з роду Драго-Сасів в землях короля Данила Галицького.

Згадується як Крехівці (Crechowcze) 21 вересня 1441 року у книгах галицького суду[2]. Цей рік і вважається роком заснування села. У 1691—1751 роках село належало магнату Йосипу Потоцькому. У 1918—1952 роках парохом села був о. Іван Ісаїв.

Село пов'язують з козацьким полковником, першим генеральним писарем[3] часів Хмельниччини Іваном Креховецьким. 

24 липня 1917 р. відбулася Битва на Криховецьких полях[4], яка вважається поляками одним зі зразків їхньої військової звитяги.

Рішенням № 96 Івано-Франківського обласного виконавчого комітету від 16.03.1982р. «Про зміни в адміністративно-територіальному устрою міста Івано-Франківська та Тисменицького району» Крихівецька сільська рада підпорядкована Івано-Франківській міській раді.

Населення

Станом на початок XX століття у селі проживало: 1396 українців, 77 поляків, 39 євреїв.

У 1939 році в селі проживало 2 310 мешканців, з них 1 670 українців, 610 поляків і 30 євреїв[5]

Станом на 01.01.2011 р. у селі проживало 5030 жителів, на обліку сільської ради 1570 господарства, 23 багатоквартирні будинки.[6]

Станом на 01.02.2019 у селі проживає понад 9 500 громадян, на обліку Крихівецької сільської ради 4718 господарств, 65 багатоквартирних будинків.[7]

На місці радянської військової частини в центральній частині села та в долині річки збудовано житловий комплекс Калинова слобода (багатоквартирні будинки).

Збудований також новий житловий масив «Сонячний» (загальна кількість квартир 514). [8].

Економіка

У селі діє ринок з продажу автомобільних запчастин, автомобільна газо- та бензозаправна станція, льодова арена, аквапарк, продовольчі магазини місцевих підприємців.

Релігійні громади

Громада УГКЦ: церква Успіння Пр. Богородиці — пам'ятка архітектури місцевого значення № 466[9]. Настоятель о. Володимир Чорній. Храмове свято 28 серпня.

Громада УГКЦ: церква Святих Кирила і Методія. Настоятель о. Йосафат Бойко, ВС. Храмове свято 24 травня.

Громада УГКЦ: церква Всіх святих.[10]

Освіта

У 1885 році у селі відкрито 2-х класну народну школу.

У 1994 році сільська школа отримала статус середньої. Протягом 2006—2011 років у школі відбувся ремонт, а 21 вересня 2010 вона була освячена.

В селі існує дві бібліотеки.

Культура

У селі існує монумент борцям за волю України, який був оновлений у 2007 році. На ньому викарбувані імена усіх мешканців села, які загинули в лавах радянської армії, ОУН-УПА, січових стрільців.

В місцевому Народному домі працює драматичний театр.

Спорт

В селі існує місцевий стадіон з критою трибуною на 700 місць та спортивний зал місцевої школи.

Галерея

Постаті

Примітки

  1. «КРИХОВЕЦЬКА СІЛЬСЬКА РАДА.» rada.info.
  2. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.101, № 1007
  3. Мицик Юрій. Іван Виговський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — 560 с. — С. 196. — ISBN 5-203-01639-9.
  4. Петро Ганцюк (26 липня 2017). Битва під Крихівцями. http://ifoonsku.ucoz.ua/. Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 29 травня 2018.
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 83.
  6. Крихівецька сільська рада - Офіційний сайт міста Івано-Франківська. mvk.if.ua (англ.). Процитовано 11 січня 2021.
  7. Крихівці сьогодні. Крихівецька сільська рада (укр.). Процитовано 11 січня 2021.
  8. Сонячний черга I. ВАМБУД (укр.). Процитовано 11 січня 2021.
  9. Крихівці, Церква Успіння Пр. Богородиці 1928
  10. У Крихівцях освятили новий храм [ФОТО]

Джерела

  • Krechowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 659. (пол.)
  • Соловка Л., Жерноклеєв О. Крехівці/Крихівці: коріння, що воскрешає, оживляє, творить. 2020. 780 с.

Посилання

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.