Крук (рід)

Кру́к[1][2][3] або ворона[4][5] (Corvus) — рід великих птахів, типовий рід родини воронових (Corvidae) з ряду горобцеподібних (Passeriformes).

?
Крук
Час існування: 11.1–0 млн р. т. міоцен — наш час

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Воронові (Corvidae)
Рід: Крук (Corvus)
Linnaeus, 1758
Види

Див. текст та посилання

Посилання
Вікісховище: Corvus
Віківиди: Corvus
EOL: 45510001
ITIS: 179724
NCBI: 30420
Fossilworks: 39446

Складається із близько сорока видів, поширених у всій північній півкулі, Азії, Африці, Австралії. Етимологія: лат. corvus — «крук»[6]. Типовий вид: крук — Corvus corax[7].

Види Corvus мають повністю чорне або чорне з додаванням білого, або сірого оперення. Вони міцні з сильними дзьобами й ногами. Є обмежений статевий диморфізм. Види роду Corvus в основному зграйні, територіальні та всеїдні. Поживою є комахи, насіння, фрукти, різні види відходів, м'ясо. Деякі ворони можуть жити до віку 20 років, задокументовано, що найстаріша ворона померла у віці 59 років[8].

У Європі мешкають такі птахи цього роду: крук, грак, галка, чорна ворона та сіра ворона. Інколи ворону чорну та ворону сіру розглядають як підвиди. Ареал чорної ворони складається з двох незв'язних частин — вона поширена на заході Європи та в Азії, а в проміжку між ними живе сіра ворона. Там, де зустрічаються два види ворон можливі змішування. Нащадки змішаних пар мають більше чорного забарвлення, ніж у звичайної сірої ворони.

Інтелект

Види птахів з ряду горобцеподібних мають великий мозок у порівнянні з іншими птахами. Це особливо стосується родини воронових. Є загальна кореляція між відносною вагою мозку і вищою пізнавальною здатністю в птахів і ссавців. Підтвердженням цьому є, зокрема, види Corvus, які є досить новаторськими — можуть виготовляти інструменти (Corvus moneduloides), розв'язувати нові проблеми (Corvus corax, С. moneduloides), користати тактичний обман (С. corax) і вчитися в родичів (С. corax)[9].

Рід в Україні

На території України проживають круки, сірі ворони, граки та галки. Важливою як українською, так і загальносвітовою тенденцією останніх десятиліть є доволі активніша колонізація вороновими мегаполісів, що стало можливим завдяки їхнім великим пристосувальним можливостям, зокрема всеїдності. Це стосується навіть круків: попри те, що вид почувається комфортніше на позаміських гніздових територіях, за останні роки його популяція в Києві дещо зросла і, як підрахували вчені, нині становить 10 пар. Загалом же на території України за останні десятиріччя щільність популяції крука збільшилася з 0,25 до 0,45–0,5 пари на 1 км². Що ж до граків, то майже всі їхні життєві цикли відбуваються в урбанізованих екосистемах. Цікаво, що в Зоні відчуження довкола Чорнобильської атомної електростанції цих птахів немає: вони, на відміну від круків і сорок, полишили її впродовж кількох років після евакуації місцевого населення[10].

Сучасні види
  • Corvus albicollis (Південно-Східна Африка)
  • Corvus albus (узбережжя Центральної Африки та Південна Африка)
  • Corvus bennetti (Австралія)
  • Corvus brachyrhynchos (США, південна Канада, північна Мексика)
  • Corvus capensis (Східна та Південна Африка)
  • Corvus caurinus — (Аляска)
  • Крук (Corvus corax) (В Голарктиці на південь до Близького Сходу, Середньої Європи, Азії та Північної Америки до Нікарагуа)
    • Corvus (corax) sinuatus (Голарктика, Арктика, Північна Америка, Євразія, північна Африка, острови Тихого океану та Британські острови)
    • Corvus (corax) varius morpha leucophaeus — вимерла колірна морфа (Голарктика)
  • Чорна ворона (Corvus corone) (Західна Європа від Британських островів до Німеччини, східна Азія)
    • Corvus (corone) capellanus (південний Ірак до південного заходу Ірану)
    • Сіра ворона (Corvus (corone) cornix) (Північна та Західна Європа до Туреччини, але тільки Північний Захід Шотландії та Північної Ірландії; Сирія, Іран, Ірак)
    • Corvus (corone) orientalis (Євразія та Північна Африка)
  • Corvus coronoides (Східна та південна Австралія)
  • Corvus crassirostris (Ефіопія)
  • Corvus cryptoleucus (південний захід США, північний захід Мексики)
  • Corvus dauuricus (Від Східної Європи до східної Японії, випадково у Скандинавії)
  • Corvus enca (Малайзія, Борнео, Індонезія)
    • Corvus (enca) violaceus (Філіппіни, Серам, Молукські острови)
  • Corvus edithae (Джибуті; Еритрея; Ефіопія; Кенія; Сомалі; Судан)
  • Corvus florensis (острів Флорес)
  • Грак (Corvus frugilegus) (Європа, Азія, Нова Зеландія)
  • Corvus fuscicapillus (Нова Гвінея)
  • Corvus hawaiiensis (Гавайські острови)
  • Corvus imparatus (узбережжя Мексиканської затоки)
  • Corvus jamaicensis (Ямайка)
  • Corvus kubaryi (Гуам, Рота)
  • Corvus levaillantii (Бангладеш; Індія; М'янма; Непал; Шрі-Ланка; Таїланд)
  • Corvus leucognaphalus (Гаїті, Домініканська Республіка, Пуерто-Рико)
  • Corvus macrorhynchos (Східна Азія, Гімалаї, Філіппіни)
    • Corvus (macrorhynchos) levaillantii (Індія, Бірма)
  • Corvus meeki (Північні Соломонові острови)
  • Corvus mellori (південно-східна Австралія)
  • Галка (Corvus monedula) (Британські острови та Західна Європа, Скандинавія, Північна Азія, Північна Африка)
  • Corvus moneduloides (Нова Каледонія, Луайоте)
  • Corvus nasicus (Куба)
  • Corvus orru (Австралія, Нова Гвінея та прилеглі острови)
  • Corvus ossifragus (Східні та південно-східні штати США)
  • Corvus palmarum (Куба, Гаїті, Домініканська Республіка)
  • Corvus rhipidurus (Північно-Східна Африка, Близький Схід)
  • Corvus ruficollis (Північна Африка, Аравія, південна та східна Азія)
    • Corvus (ruficolis) edithae (Північна Африка)
  • Corvus sinaloae (Тихоокеанське узбережжя від Сонори до Коліми)
  • Corvus splendens (Індійський субконтинент, Близький Схід, Східна Африка)
  • Corvus tasmanicus (Тасманія та прилегле південне узбережжя Австралії)
    • Corvus (tasmanicus) boreus (Новий Південний Уельс)
  • Corvus torquatus (Східний Китай, на південь до В'єтнаму)
  • Corvus tristis (Нова Гвінея та прилеглі острови)
  • Corvus typicus (Сулавесі, Муна, Бутунг)
  • Corvus unicolor (Бангайські острови)
  • Corvus validus (Північні Молукські острови)
  • Corvus woodfordi (Соломонові острови)

Вимерлі види
  • Corvus antipodum (Нова Зеландія)
  • Corvus impluviatus (Оаху, Гавайські острови)
  • Corvus moriorum (Чатем, Нова Зеландія)
  • Corvus pumilus (Пуерто-Рико, Віргінські острови)
  • Corvus viriosus (Оаху й Молокаї, Гавайські острови)
  • Corvus galushai
  • Corvus larteti
  • Corvus praecorax
  • Corvus simionescui
  • Corvus hungaricus
  • Corvus moravicus
  • Corvus pliocaenus
  • Corvus antecorax
  • Corvus betfianus
  • Corvus fossilis
  • Corvus neomexicanus

Примітки
  1. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список українських наукових назв птахів
  2. Булахов В.Л., Губкін А.А., Пономаренко О.Л., Пахомов О.Є. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Птахи: Горобцеподібні (Aves: Passeriformes) : моногр. — Дніпро : Вид-во ДНУ, 2015. — 522 с. — ISBN 978-966-551-375-9.
  3. Куйбіда В.В., Гаврись Г.Г., Лопатинська В.В. Зоологія хребетних. Практикум. — Київ : Міленіум, 2007. — 212 с.
  4. Маркевич О. П., Татарко К. І., 1983, с. 159. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник: термінологія і номенклатура. — Київ: Наукова думка, 1983. — 412 с.
  5. Загороднюк І. Наземні хребетні України та їх охоронні категорії. — Ужгород, 2004. — 48 с.
  6. Angus Stevenson. Oxford Dictionary of English. — Oxford University Press, 2010. — С. 393. — ISBN 0199571120.
  7. Robert Ridgway, Herbert Friedmann. The birds of North and Middle America. — Govt. Print. Off, 1904. — Т. 50. — С. 256.
  8. The Washington Post
  9. Cnotka J., Güntürkün O., Rehkämper G., Gray R.D., Hunt G R. Extraordinary large brains in tool-using New Caledonian crows (Corvus moneduloides) // Neuroscience letters. — 2008. — Вип. 433. — № 3. — С. 241–245.
  10. Воронові птахи України: види, поведінка, поширеність — Новини НАН України. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 17 листопада 2016.

Посилання
  • Burton, Maurice & Burton, Robert (2002). Crow. The international wildlife encyclopedia, Volume 10. Marshall Cavendish. ISBN 978-0-7614-7266-7.(англ.)
  • Gill, B. J. (2003). Osteometry and Systematics of the Extinct New Zealand Ravens (Aves: Corvidae: Corvus). Journal of Systematic Palaeontology 1: 43–58. doi:10.1017/S1477201903001019. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 14 березня 2008.(англ.)
  • Goodwin, D. (1983). Crows of the World. Queensland University Press. ISBN 0-7022-1015-3.(англ.)
  • Heinrich, Bernd (1991). Ravens in Winter. Vintage Press. ISBN 0-679-73236-5.(англ.)
  • Heinrich, Bernd (1999). Mind of the Raven: Investigations and Adventures with Wolf-Birds. Cliff Street Books. ISBN 978-0-06-093063-9.(англ.)
  • Kilham, Lawrence (1991). The American Crow and the Common Raven. Texas A&M University Press. ISBN 0-89096-466-1.(англ.)
  • Madge, Steve & Burn, Hillary (1994). Crows and jays: a guide to the crows, jays, and magpies of the world. Houghton Mifflin. ISBN 978-0-395-67171-9.(англ.)
  • Westerfield, Michael (2011). The Language of Crows: The crows.net Book of the American Crow. Ashford Press. ISBN 978-0-937992-00-5.(англ.)
  • Worthy, Trevor H. & Holdaway, Richard N. (2002). The Lost World of the Moa: Prehistoric Life of New Zealand. Indiana University Press. ISBN 0-253-34034-9.(англ.)
  • Julian P. Hume, Michael Walters. Extinct Birds. — A&C Black, 2012. — С. 245. — ISBN 1408158612.(англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.