Ксилотрех сільський
Ксилотре́х сільськи́й (лат. Xylotrechus rusticus Linnaeus, 1758 = Callidium atomarium Fabricius, 1792 = Callidium confusum Herbst, 1784 = Callidium hafniense Fabricius, 1775 = Cerambyx liciatus Linnaeus, 1767 = Cerambyx longipes Villers, 1789 = Cerambyx octonotatus Gmelin, 1790 = Cerambyx signatus Geoffroy, 1785 = Cerambyx variegatus Geoffroy, 1785 = Clytus liciatus (Linnaeus) Mulsant, 1839) — вид жуків з родини вусачів.
? Ксилотрех сільський | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Xylotrechus rusticus Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Хорологія
Хорологічно X. rusticus входить у групу транспалеарктичних видів палеарктичного зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює території, майже, всієї Північної Євразії. У Карпатах — це звичайний для передгір'їв вид, та порівняно рідкісний для середньогірь.
Екологія
Зустрічається на повалених деревах, в купах дров, на зрубах, вітровалах, дерев'яних будівлях тощо. Комахи не відвідують квітів. Літ триває з травня по вересень. Личинка розвивається в деревині більшості листяних порід, є поліфагом.
Морфологія
Імаго
Передньоспинка у X. rusticus — ширша за свою довжину, овальна. Волосяні смуги на ній поздовжні, сірого забарвлення. Тіло чорне або бурувате. Надкрила в рябому, сіруватому волосяному пориві з кількома нечіткими перев'язями, які дуже часто зникають. З них помітні перевернена С-подібна перев'язь перед вершинами надкрил, L-подібна перев'язь, що йде від щитка вздовж шва до середини надкрил, а також три плями перед серединою надкрил. Розміри коливаються від 10 до 18 мм.
Личинка
З кожної сторони голови по 1 вічку. Гіпостом з поперечними борозенками. Верхня губа поперечна. Мандибули з неглибокою поперечною борозною. Основна частина пронотуму, терґіти і стерніти середньо- і задньогрудей, а також сегменти черевця покриті мікроскопічними шипиками. Ноги рудиментарні у вигляді маленького нечленистого горбика. Мозолі черевця з 4-а поздовжніми борозенками. Дихальця великі, овальні.
Життєвий цикл
Генерація — 2-3-річна.
Література
- Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М. Матеріали до вивчення ентомофауни північно-східної частини Івано-Франківської області // матеріали науково-практичної конференції «Природничі науки на межі століть» — Ніжин, 2004. — с. 36-37;
- Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
- Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;