Кульпарків

Кульпа́рків (пол. Kulparków) — місцевість у Франківському районі Львова. Обмежена залізницею, вулицями Княгині Ольги, Володимира Великого та Кульпарківською. Переносне значення — назва психіатричної лікарні у Львові.

Кульпарків
Львів
Кульпарків

Зупинка громадського транспорту «Кульпарків»
Загальна інформація
49°49′ пн. ш. 23°59′ сх. д.
Район Франківський
Адмінодиниця Львів
Поштовий індекс 79026
79041
79044
79053
79057
79060
79071
Телефонний код 032
Головні вулиці Кульпарківська, Боткіна
Заклади освіти
та культури 		Львівський коледж телекомунікацій при НУ «Львівська політехніка», Львівський університет бізнесу та права
Парки Парк «Горіховий Гай»
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap ↑2032280 ·R (Львів)

Історія
Документ датований 1899 роком. Згадуються назви Kulparków, Lwów та Lemberg

Кульпарків розташований поза межами земель, які подарував Львову 1356 року польський король Казимир III. Прибутки з цих земель йшли на утримання міських фортифікацій. Перша згадка про приміське поселення в цьому місці належить до 1426 року. Поселення з'явилося на місці викорчовуваних лісів та належало міщанинові Павлу Ґольдберґу. До речі львівські міщани могли самостійно закладати нові села, городи тощо та отримувати з них прибутки.[1] Від його імені поселення отримало назва Ґольдбергоф (нім. Goldberghof), а згодом Ґольдпарків, що з часом трансформувалося у Кульпарків.

Існує ще одна згадка про цю місцевість, датована 1571 роком, коли Корнякт надав кредит міській владі на суму 1100 злотих для викупу кульпарківського фільварку (маєтку) «Ґольдберґ», який належав відомому міщанину Станіславові Шольцу.[2]

У 1875 році ухвалою Галицького Краєвого сейму в Кульпаркові була побудована психіатрична лікарня, в яку направлялися хворі зі всього коронного краю. Лікарняна допомога психічнохворим у цей період обмежувалася головним чином функцією утримання.[3] У вересні 1884 року при лікарні було відкрито невелике єврейське кладовище площею 0,77 га. Тепер на його місці розташовано завод залізобетонних виробів.[4]

У 1899 році в Кульпаркові відкрилося поштове відділення[5] й до 1939 року містилося в будинку на вул. Оборонців Львова, 3А (нині — вул. Кульпарківська).[6]

Село належало до парафії при костелі святої Марії Маґдалини. У 1926—1927 роках за проектом архітектора Людомила Гюрковича тут було споруджено невелику каплицю у спрощених необарокових формах.[7] По війні каплицю перетворено на православну церкву, а 1970 року (за іншими даними 1973) зруйновано танком.[7]

Частину Кульпаркова 1 квітня 1927 року вилучено з сільської гміни та приєднано до Львова,[8] 11 квітня 1930 року підміське село Кульпарків було приєднано до Львова.[9][10]

У радянський час через Кульпарків прокладено тролейбусні маршрути, що сполучили місцевість з центром міста, а також з іншими місцевостями Львова.

Цитатник

Район Кульпарків згадують часто саме в контексті психіатричної лікарні.

  • Юрій Андрухович, «Таємниця»[11]:«Здається, що Кульпарків значно більший. Львів — філія Кульпаркова».
  • Тарас Романюк[12]:«Насправді навпаки, Львів — то Кульпарків, а Кульпарків — то Львів. Всюди психоз такий, а там хоч лікарства якісь дають від нього».

Важливі споруди

Галерея
  • Середня частина вулиці Кульпарківської
  • Каплиця святого Йосифа на території Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні
  • Будівля львівського університету бізнесу та права (вул. Кульпарківська, 99)
  • Бізнес-центр «Матриця» (вул. Садова, 2а)

Примітки
  1. Капраль М. Доля — спільна, труднощі — різні. Самоврядування Києва та Львова на маґдебурзькому праві (кінець XV — перша половина XVII ст.): порівняльний аналіз // Людина і влада. — Київ, 2000. — № 1-2. — С. 75-77.
  2. Швагуляк-Шостак О. Грецькі горішки // Український діловий тижневик «Контракти». — 23-07-2007. — № 30.
  3. Про основні етапи розвитку психіатричної допомоги в західному регіоні України
  4. Харчук Х. «Нове» єврейське кладовище у Львові (середина ХІХ — ХХ ст.) // Народознавчі зошити. — 2011. — № 6 (102). — С. 984. — ISSN 1028-5091.
  5. Сторінки історії Львівської пошти і філателії. Архів оригіналу за 6 грудня 2003. Процитовано 6 грудня 2003.
  6. Ilustrowany informator miasta Lwowa... — S. 16. (пол.)
  7. Ostrowski J. Kaplica publiczna na Kulparkowie // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 253—254. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.
  8. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 23 marca 1927 r. o rozszerzeniu granic m. Lwowa w województwie lwowskiem (пол.)
  9. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem. (пол.)
  10. Костюк І. Історико-географічний аспект демографічного і територіального розвитку Львівської міської агломерації // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. — Випуск 1 (15).
  11. Наталя Заходило «Яку таємницю приховує Юрій Андрухович?». Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 21 липня 2008.
  12. Тарас Романюк (Кебас): Хочеться більше казки в житті[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.