Курейка (річка)

Куре́йка (також відома як Лю́ма, Ну́ма) річка у Середньому Сибіру, на Крайній Півночі Росії, протікає по території Евенкійського, Таймирського та Туруханського районів Красноярського краю. Права, одна із найпівнічніших великих приток річки Єнісей. Належить до водного басейну Карського моря.

Курейка
Річка Курейка на мапі басейну Єнісею
66°29′17″ пн. ш. 87°14′08″ сх. д.
Витік плато Путорана
(Середньосибірське плоскогір'я) [1]
• координати 68°30′11″ пн. ш. 96°00′38″ сх. д.
висота, м ~1000 м [1]
Гирло Єнісей (863 км від гирла) [1]
• координати 66°29′17″ пн. ш. 87°14′08″ сх. д.
висота, м 3 м [1]
Похил, м/км 1,13 м/км
Басейн ЄнісейКарське море
Країни:  Росія
Красноярський край
Регіон Красноярський край[2]
Довжина 888 км
Площа басейну: 44 700 км²
Середньорічний стік 664 м³/с
Водойми в руслі Курейське водосховище
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії 17010800112116100099860
GeoNames 1501329

Назва

Назва «курейка» може походити від північноросійського наріччя кур'я — «заплава», «протока». Допускається також зв'язок із евенк. курейка — «дикий олень», ймовірно також, через назву відомого евенського роду куре, який проживав на правих притоках пониззя Єнісею.[3]

Географія

Гірська річка, тече майже на всьому протязі по північній частині Середньосибірського плоскогір'я в глибокій, вузькій долині, із численними тіснинами, порогами, водоспадами, швидкими перекатами. Довжина — 888 км, площа басейну 44 700 км². Найбільший водоспад, Великий Курейський, має висоту — 13 м.

Бере свій початок на схилах плато Путорана (Середньосибірське плоскогір'я), тече по території Красноярського краю на південь, далі — після впадіння річки Ядун, круто повертає на північ, протікаючи через вузькі, довгі озера, зокрема озеро Анама. Після впадіння у неї річки Ягталі, Курейка повертає на південний захід, тече через озеро Дюпкун та водосховище Курейської ГЕС і впадає у Єнісей із правого берега, навпроти однойменного села Курейка. Ширина річки в районі гирла — близько 1 км.

За 101 км від гирла розташована Курейська ГЕС і селище енергетиків Світлогорськ. Судноплавна від гирла до селища Світлогорськ.

Гідрологія

Живлення річки, головним чином — снігове. Середня швидкість течії коливається від 0,7-0,9 м/с у широкому руслі, проточних озерах та водосховищі і до 1,2-1,9 м/с у тіснинах і перекатах.

Замерзає в середині жовтня, розкривається в кінці травня — початку червня. Повінь з кінця травня  — початку червня по серпень. Льодохід восени близько 20 днів, навесні — 7, супроводжується заторами.

Середньорічна витрата води у гирлі близько 664 м³/с, за 98 км від гирла становить 625,14 м³/с (максимальна середньомісячна — 2 692,47 м³/с), за 311 км від гирла — 359,56 м³/с.[4]

Нижче наводиться діаграма середньомісячної витрати води за 40 років спостережень (з 1936 по 1992 роки) з контрольно-вимірювальної станції у селищі Світлогорськ, за 98 км від гирла (70% водозбору).[4]

Притоки

Річка Курейка приймає біля сотні різноманітних приток. Найбільші із них (від витоку до гирла):[5]

Назва притоки Довжина,
(км)
Площа водозбірного басейну,
(км²)
Відстань від гирла Курейки,
(км)
Витрата води,
(м³/с)
ліві притоки
Гонгда (Ліва Гонгда)1282 000747
Ядун931 720666
Енде1722 830274
праві притоки
Бельдунчана (Догальдин)1954 440646
Ягталі733 550467
Велика Кожарка1001 15040

Населенні пункти

Береги Курейки малозаселені. Тут розташовано кілька невеликих населених пунктів, покинутих своїми мешканцями. Чи не єдине поселення із постійними жителями — селище енергетиків Світлогорськ та село Курейка, розташоване на лівому березі Єнісею, навпроти гирла річки.

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.