Курутія бразильська

Куру́тія бразильська[2] (Cranioleuca muelleri) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[3]. Ендемік Бразилії[4]. Вид названий на честь німецького герпетолога Лоренца Мюллера[5].

?

Курутія бразильська

Охоронний статус

Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Горнерові (Furnariidae)
Рід:	Курутія (Cranioleuca)
Вид:	Курутія бразильська

Біноміальна назва

Cranioleuca muelleri
Hellmayr, 1911

Ареал поширення виду

Синоніми

Siptornis mülleri
Cranioleuca mülleri
Certhiaxis muelleri

Посилання

Вікісховище:	Cranioleuca muelleri
Віківиди:	Cranioleuca muelleri
EOL:	920350
ITIS:	559569
МСОП:	22702461
NCBI:	1094400

Опис

Довжина птаха становить 14-15 см. Верхня частина тіла темно-коричнева, тім'я, крила і хвіст руді. Над очима світлі "брови". Нижня частина тіла білувата, груди і живіт світло-охристо-коричневі. Пера на горлі, грудях і животі мають коричневі кінчики, що створюють лускоподібний візерунок. Лапи жовтувато-зелені з оливковим відтінком. Дзьоб зверху чорнуватиЙ. знизу рожевувато-сірий, на кінці білідий.

Поширення і екологія

Бразильські курутії мешкають в долині Амазонки в нижній її течії, від крайнього сходу Амазонасу на схід до Амапи і Пари. Вони живуть у варзейських лісах (тропічних лісах у заплавах Амазонки). Зустрічаються на висоті до 200 м над рівнем моря.

Поведінка

Бразильські курутії зустрічаються переважно парами, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться безхребетними, яких шукають серед рослинності.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. Бразильським курутіям загрожує знищення природного середовища[6].

Примітки

BirdLife International (2016). Cranioleuca muelleri.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 лютого 2022.
Remsen, Jr., J. V.; Sharpe, C.J. (2020). Scaled Spinetail (Cranioleuca muelleri). У del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D. A.; de Juana, L. Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology. doi:10.2173/bow.scaspi1.01.
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 261. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Soares-Filho, B. S.; Nepstad, D. C.; Curran, L. M.; Cerqueira, G. C.; Garcia, R. A.; Ramos, C. A.; Voll, E.; McDonald, A.; Lefebvre, P.; Schlesinger, P. (March 2006). Modelling conservation in the Amazon basin. Nature 440 (7083): 520–523. Bibcode:2006Natur.440..520S. ISSN 0028-0836. PMID 16554817. doi:10.1038/nature04389. Процитовано 30 листопада 2020.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] BirdLife International (2016). Cranioleuca muelleri.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 лютого 2022.

[BOW-4] Remsen, Jr., J. V.; Sharpe, C.J. (2020). Scaled Spinetail (Cranioleuca muelleri). У del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D. A.; de Juana, L. Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology. doi:10.2173/bow.scaspi1.01.

[5] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 261. ISBN 978-1-4081-2501-4.

[Soares-Filho-6] Soares-Filho, B. S.; Nepstad, D. C.; Curran, L. M.; Cerqueira, G. C.; Garcia, R. A.; Ramos, C. A.; Voll, E.; McDonald, A.; Lefebvre, P.; Schlesinger, P. (March 2006). Modelling conservation in the Amazon basin. Nature 440 (7083): 520–523. Bibcode:2006Natur.440..520S. ISSN 0028-0836. PMID 16554817. doi:10.1038/nature04389. Процитовано 30 листопада 2020.