Кухарчук-Хрущова Ніна Петрівна

Народилася в українській сім'ї на Холмщині Кухарчука Петра Васильовича і Бондарчук Катерини Григорівни. Сестра — Ганна Смирнова.

Навчалася в гімназіях міст Любліна і Холма (нині Польща).

Під час Першої світової жила в Холмі, де служив батько. У роки війни вступила за державний кошт до холмського Маріїнського жіночого училища. Пізніше з батьком здійснила евакуацію до Одеси, працювала в його канцелярії.

На початку 1920 року підпільно вступила до ВКП (б), у червні по партійній лінії була направлена агітаторкою на Польський фронт. В утвореному в тому ж році ЦК компартії Західної України була призначена завідувачкою відділом із роботи серед жінок. Восени відправлена ​​на навчання в Комуністичний університет імені Я. М. Свердлова до Москви. Влітку 1921 року направлена викладачкою в губернську партійну школу в Бахмут.

На початку 1922 року важко перехворіла висипним тифом, але вже влітку партійна керівниця Серафима Гопнер влаштувала її на роботу на губернські курси вчителів в Таганрозі. Восени Ніна Кухарчук прибула до Юзівки як викладачка окружної партшколи. Тут познайомилася з Микитою Хрущовим, який мав сина і дочку. Проживши разом майже півстоліття, тільки в 1965 році при оформленні пенсійних справ і прописки в новій квартирі шлюб буде зареєстровано.

Разом з чоловіком працювала на Петровському руднику Юзівського округу. У 1926 році знову вирушила до Москви, на навчання до Комуністичної академії імені Н. К. Крупської на відділенні політичної економії, після чого направлена ​​викладачкою в Київську міжокружну партійну школу. У 1929 році в Києві народжує від Хрущова дочку Раду. Діти від першого шлюбу жили з ними, Кухарчук виховувала як власних.

У 1930 році чоловіка перевели в Москву, сім'я вирушила з ним. Ніна Кухарчук працювала на Московському електрозаводі імені Куйбишева, де була членкинею парткому і керувала відділом агітації і пропаганди. Сім'я оселилася в чотирикімнатній квартирі разом з батьками чоловіка. На заводі Кухарчук пропрацювала до 1935 року, коли народила сина Сергія. У 1937 році народила дочку Олену зі слабким здоров'ям, яка померла у 1971 році. Надалі Ніна Кухарчук не припиняла громадської роботи. Працювала допізна, а поверталась пізно ввечері трамваєм, без будь-якої охорони.

У 1938 році родина повернулася до Києва: чоловік став першим секретарем ЦК КПУ, а Кухарчук за перевіркою уроків у дітей не забувала про власну освіту. Закінчує московську Комуністичну академії імені Н. К. Крупської, почала вивчати англійську (також вільно володіла російською, українською, польською та французькою). Під час Другої світової війни з дітьми жила в евакуації в Куйбишеві.

Після смерті Сталіна Ніна Кухарчук стала першою леді держави. На цьому пості брала участь у зарубіжних поїздках, зустрічалася з першими особами інших держав та їхніми дружинами, що до неї в СРСР не було прийнято. Розумна і освічена, Кухарчук прекрасно зналася в економіці і нерідко впливала на рішення Хрущова. У перші тижні після відставки Хрущов перебував у стані шоку. У 70 років він все ще був бадьорим і енергійним, звик працювати по 14-16 годин на добу. Залишившись без роботи, він навіть не намагався приховати своєї розгубленості. Годинами нерухомо сидів у кріслі. Коли директор школи, у якій навчався його онук, з цікавості запитав хлопчика, чим займається Микита Сергійович, той відповів: «Дідусь плаче».

Не надто любила облаштування побуту. Сім'я жила на казенних квартирах, господарство вели співробітниці із обслуги. Ніна Хрущова пережила чоловіка і доньку Олену. Усиновила дочку старшого сина, який загинув під час війни. Проживала на державній дачі в Жуківці Одинцовського району, мала пенсію приблизно 200 рублів.

Похована на Новодівичому кладовищі в Москві.

• Ганчова І. Хрущова Ніна Петрівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 564. — ISBN 978-966-528-279-2.