Куцик Євген Якимович

Євге́н Яки́мович Ку́цик (7 вересня 1927, Львів — 27 червня 2015, там само) — український громадський діяч і автор спогадів про радянський терор у Західній Україні, військовик дивізії «Галичина», багатолітній політв'язень радянських концтаборів[1]. В останні роки життя — голова Львівського крайового братства Першої Української дивізії Української національної армії. Автор книги спогадів «Від Мальти до Магадану».

Євген Куцик
Загальна інформація
Народження 7 серпня 1927(1927-08-07)
Львів
Смерть 27 червня 2015(2015-06-27) (87 років)
Львів
Поховання
 : 
Національність українець
Alma Mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Військова служба
Роки служби 1943–1945
Вид ЗС Вермахт
Рід військ піхота
Формування 14-а гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»
Війни / битви Друга Світова війна

Життєпис

1934 р. розпочав навчання у «Рідній школі» ім. М. Шашкевича. Після приходу більшовиків 1939 р. здобував освіту в середній школі № 34. Під час німецької окупації навчався у Другій державній гімназії в м. Львові.

1944-го зголосився до «Юнацтва» протилетунської (протиповітряної) оборони. Проходив вишколи у м. Краків (Польща) і в с. Мальта (Австрія), переведений до дивізії «Галичина» в м. Нойгамер (Німеччина). Продовжив навчання а також у таборі Дивізії «Галичина» та підстаршинському вишколі радіозв'язку в м. Нюрнберг (Німеччина).

Був оточений у Мельнику. Якийсь час наймитував у чеського господаря.[2] Після фільтраційного табору Євген повернувся у травні 1945 до рідного Львова. Восени 1945 вступив до Львівського лісотехнічного інституту.

10 жовтня 1945 затриманий контррозвідкою «СМЕРШ» 8 корпусу ПВО 2-го Українського фронту. Спочатку утримувався у приміщенні «Смершу» на вул. М. Лисенка, 17. У січні 1946 переведений до львівської тюрми «Бригідки». 28 лютого 1946 засуджений Військовим трибуналом до 15 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах та 5 років позбавлення у правах. До весни 1946 утримувався у Пересильній тюрмі № 25. 21 квітня 1946 р. етапований зі Львова до м. Находка (Далекий Схід). Відбував покарання у таборах Магаданської області на Колимі («Гвардієць», Усть-Омчаг, Берлаг).

Звільнений у 1957, в Україну повернувся у 1958. Після повернення до Львова закінчив Львівський державний університет. Працював на львівському заводі «Мікроприлад». Пройшов перепідготовку в Радянській армії, отримавши звання офіцера запасу.

Мешкав у м. Львові. Член Львівської станиці. З січня 2013 р. — голова Галицького Братства колишніх вояків Першої Української дивізії Української національної армії «Галичина».

Помер 27 червня 2015. Похований на 37 полі Личаківського цвинтаря . На поховальній церемонії був присутнім Народний депутат України Юрій Шухевич.

Мемуари

Відзнаки

Нагороджений Золотим Хрестом за особливі заслуги.

Примітки
  1. Олег Панькевич висловлює співчуття з приводу смерти голови Львівського братства воїнів Української дивізії «Галичина» Євгена Куцика. 27 червня 2015.
  2. Христина Гоголь (26.11.2012). Слідами спогадів: Три правди про Дивізію «Галичина». Новий погляд. Архів оригіналу за 23.09.2016.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.