Куцик Євген Якимович

Євге́н Яки́мович Ку́цик (7 вересня 1927, Львів 27 червня 2015, там само) — український громадський діяч і автор спогадів про радянський терор у Західній Україні, військовик дивізії «Галичина», багатолітній політв'язень радянських концтаборів[1]. В останні роки життя — голова Львівського крайового братства Першої Української дивізії Української національної армії. Автор книги спогадів «Від Мальти до Магадану».

Євген Куцик
Загальна інформація
Народження 7 серпня 1927(1927-08-07)
Львів
Смерть 27 червня 2015(2015-06-27) (87 років)
Львів
Поховання
 : 
Національність українець
Alma Mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Військова служба
Роки служби 19431945
Вид ЗС Вермахт
Рід військ піхота
Формування 14-а гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»
Війни / битви Друга Світова війна

Життєпис

1934 р. розпочав навчання у «Рідній школі» ім. М. Шашкевича. Після приходу більшовиків 1939 р. здобував освіту в середній школі № 34. Під час німецької окупації навчався у Другій державній гімназії в м. Львові.

1944-го зголосився до «Юнацтва» протилетунської (протиповітряної) оборони. Проходив вишколи у м. Краків (Польща) і в с. Мальта (Австрія), переведений до дивізії «Галичина» в м. Нойгамер (Німеччина). Продовжив навчання а також у таборі Дивізії «Галичина» та підстаршинському вишколі радіозв'язку в м. Нюрнберг (Німеччина).

Був оточений у Мельнику. Якийсь час наймитував у чеського господаря.[2] Після фільтраційного табору Євген повернувся у травні 1945 до рідного Львова. Восени 1945 вступив до Львівського лісотехнічного інституту.

10 жовтня 1945 затриманий контррозвідкою «СМЕРШ» 8 корпусу ПВО 2-го Українського фронту. Спочатку утримувався у приміщенні «Смершу» на вул. М. Лисенка, 17. У січні 1946 переведений до львівської тюрми «Бригідки». 28 лютого 1946 засуджений Військовим трибуналом до 15 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах та 5 років позбавлення у правах. До весни 1946 утримувався у Пересильній тюрмі № 25. 21 квітня 1946 р. етапований зі Львова до м. Находка (Далекий Схід). Відбував покарання у таборах Магаданської області на Колимі («Гвардієць», Усть-Омчаг, Берлаг).

Звільнений у 1957, в Україну повернувся у 1958. Після повернення до Львова закінчив Львівський державний університет. Працював на львівському заводі «Мікроприлад». Пройшов перепідготовку в Радянській армії, отримавши звання офіцера запасу.

Мешкав у м. Львові. Член Львівської станиці. З січня 2013 р. — голова Галицького Братства колишніх вояків Першої Української дивізії Української національної армії «Галичина».

Помер 27 червня 2015. Похований на 37 полі Личаківського цвинтаря . На поховальній церемонії був присутнім Народний депутат України Юрій Шухевич.

Мемуари

Відзнаки

Нагороджений Золотим Хрестом за особливі заслуги.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.