Куцик Євген Якимович
Євге́н Яки́мович Ку́цик (7 вересня 1927, Львів — 27 червня 2015, там само) — український громадський діяч і автор спогадів про радянський терор у Західній Україні, військовик дивізії «Галичина», багатолітній політв'язень радянських концтаборів[1]. В останні роки життя — голова Львівського крайового братства Першої Української дивізії Української національної армії. Автор книги спогадів «Від Мальти до Магадану».
Євген Куцик | |
---|---|
| |
Загальна інформація | |
Народження |
7 серпня 1927 Львів |
Смерть |
27 червня 2015 (87 років) Львів |
Поховання |
: |
Національність | українець |
Alma Mater | Львівський національний університет імені Івана Франка |
Військова служба | |
Роки служби | 1943–1945 |
Вид ЗС | Вермахт |
Рід військ | піхота |
Формування | 14-а гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина» |
Війни / битви | Друга Світова війна |
Життєпис
1934 р. розпочав навчання у «Рідній школі» ім. М. Шашкевича. Після приходу більшовиків 1939 р. здобував освіту в середній школі № 34. Під час німецької окупації навчався у Другій державній гімназії в м. Львові.
1944-го зголосився до «Юнацтва» протилетунської (протиповітряної) оборони. Проходив вишколи у м. Краків (Польща) і в с. Мальта (Австрія), переведений до дивізії «Галичина» в м. Нойгамер (Німеччина). Продовжив навчання а також у таборі Дивізії «Галичина» та підстаршинському вишколі радіозв'язку в м. Нюрнберг (Німеччина).
Був оточений у Мельнику. Якийсь час наймитував у чеського господаря.[2] Після фільтраційного табору Євген повернувся у травні 1945 до рідного Львова. Восени 1945 вступив до Львівського лісотехнічного інституту.
10 жовтня 1945 затриманий контррозвідкою «СМЕРШ» 8 корпусу ПВО 2-го Українського фронту. Спочатку утримувався у приміщенні «Смершу» на вул. М. Лисенка, 17. У січні 1946 переведений до львівської тюрми «Бригідки». 28 лютого 1946 засуджений Військовим трибуналом до 15 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах та 5 років позбавлення у правах. До весни 1946 утримувався у Пересильній тюрмі № 25. 21 квітня 1946 р. етапований зі Львова до м. Находка (Далекий Схід). Відбував покарання у таборах Магаданської області на Колимі («Гвардієць», Усть-Омчаг, Берлаг).
Звільнений у 1957, в Україну повернувся у 1958. Після повернення до Львова закінчив Львівський державний університет. Працював на львівському заводі «Мікроприлад». Пройшов перепідготовку в Радянській армії, отримавши звання офіцера запасу.
Мешкав у м. Львові. Член Львівської станиці. З січня 2013 р. — голова Галицького Братства колишніх вояків Першої Української дивізії Української національної армії «Галичина».
Помер 27 червня 2015. Похований на 37 полі Личаківського цвинтаря . На поховальній церемонії був присутнім Народний депутат України Юрій Шухевич.
Мемуари
Відзнаки
Нагороджений Золотим Хрестом за особливі заслуги.
Примітки
- Олег Панькевич висловлює співчуття з приводу смерти голови Львівського братства воїнів Української дивізії «Галичина» Євгена Куцика. 27 червня 2015.
- Христина Гоголь (26.11.2012). Слідами спогадів: Три правди про Дивізію «Галичина». Новий погляд. Архів оригіналу за 23.09.2016.