Кушніров Арон Давидович

Кушніров Арон Давидович
Арн Кушнірович
Ім'я при народженні Кушнірович Арон Давидович
Народився 7 січня 1890(1890-01-07)
Будаївка
Помер 7 вересня 1949(1949-09-07) (59 років)
Москва
·злоякісна пухлина
Громадянство Російська імперія →  СРСР
Діяльність драматург, письменник, перекладач
Мова творів їдиш
Роки активності 1920—1948
Нагороди
Георгіївський хрест 1 ступеня
Георгіївський хрест 2 ступеня
Георгіївський хрест 3 ступеня
Георгіївський хрест 4 ступеня
Медаль «За бойові заслуги»

Аро́н Дави́дович Ку́шніров[1] (Арн Кушнірович) (* 7 січня 1890, Боярка, Київська губернія — † 7 вересня 1949, Москва) — єврейський драматург, поет, прозаїк та перекладач радянських часів. Нагороджений орденом Червоної Зірки (жовтень 1944) та медалями.

Життєпис

Походить з родини службовців. 1910 року у нього народився син (загине в часі нацистсько-радянської війни).

Учасник Першої світової війни з 1914 року — солдат, нагороджений георгіївськими хрестами та медалями. В 1917 році стає повним Георгіївським кавалером.

1918 року добровольцем вступив в РСЧА.

1922 року переїздить до Москви, де входить до складу журналу «Štrom».

У 1925 році пориває з естетським журналом «Štrom», який в тій порі об'єднував майже всю єврейську радянську літературу. Того ж року засновує єврейську секцію МАПП.

Протягом 1926—1927 років разом з М. Літваковим очолював літературну групу «Юнгвалд».

В 1928 році брав активну участь у роботі мінського журналу «Штерн».

Був редактором видання «Совєтіш».

Брав участь в Іспанській громадянській війні.

З 4 липня 1941 року воював на нацистсько-радянській війні, політрук в складі Західного фронту.

В жовтні 1941 — жовтні 1942 років — у редакції 19-ї стрілецької дивізії, по тому — в червоноармійській газеті 5-ї армії.

1942 року фронтового політрука приймають до лав ВКП(б).

В часі війни був редактором видання «Ейнікайт».

Контужений, з січня 1944 визнаний умовно-придатним до стройової служби.

Літом 1944 року введений до складу Єврейського антифашистського комітету — разом з Брегманом, І. Юзефовичем, Львом Шейніним, Шпігельгласом, Г. Жицом.

1945 року демобілізувався — капітан-політрук.

Протягом 1947—1948 років працював редактором видання «Геймланд».

Літературна діяльність

Свої твори писав на їдиш. Серед випущених друком його творів:

  • перший твір — «Знов прийшов день небезпек» — в виданні «Боротьба проти польської шляхти», 1920,
  • збірники революційно-публіцистичних віршів — «Вент» («Стіни») — 1921,
  • лірична поема «Азкоре» («Поминальна») — 1922,
  • оповідання «Діти єдиного народу» в збірнику «Жовтень» — про дітей-сиріт часів Громадянської війни, 1925,
  • цикл віршів «Поїзд» — заклик до «завоювання незавойованих 5/6 світу», 1926,
  • збірка «Шумування», 1927,
  • «Бройз» («Бродіння») — 1929,
  • віршована драма «Гірш Лекерт» — 1929, в 1930 році перекладена на російську мову Едуардом Багрицьким,
  • в бібліотеці «Вогника» — у збірці з творами Д. Гофштейна, П. Маркіша, І. Фефера, І. Харіка, О. Шварцмана, 1932,
  • оповідання «Тверда земля», «Новий трактор», видавництво «Емес», 1939, драматична поема «Австрійська ніч», вірші «Червоноармійці»,
  • драма «Схід і Захід», 1940,
  • поетичний збірник «Геклібене верк» («Вибрані твори») — 1947,
  • «Фотер-командир» («Батько-командир») — 1948.

Перекладав на їдиш, зокрема, «Слово о полку Ігоревім», вірші Лермонтова, Некрасова, «Сперанцу» Б. Пильняка, п'єсу «Овече джерело» Лопе де Веги, твори Вільяма Шекспіра, поему Максима Горького «Дівчина та смерть», твори Тараса Шевченка та Лесі Українки.

В театрах мали успіх його п'єси:

  • «Дер уртейл кумт» («Приговор слідує»),
  • «Фолк» («Народ»).

Джерела

Посилання
  1. Наголос подано за Кушніров Арон Давидович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 6. — 1981.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.