Кіндратове
Кіндратове́ (до 1945 року — Аксюрю-Конрат, крим. Aqsürü Qoñrat) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 979 осіб. Орган місцевого самоврядування — Кіндратівська сільська рада. Розташоване на півдні району.
село Кіндратове | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Джанкойський район |
Рада | Кіндратівська сільська рада |
Облікова картка | Кіндратове |
Основні дані | |
Засноване | 1882 |
Населення | 979 |
Поштовий індекс | 96169 |
Телефонний код | +380 6564 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 45°37′58″ пн. ш. 34°28′23″ сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 96169, АРК , Джанкойський район с. Кіндратове, вул.Леніна, 28 |
Карта | |
Кіндратове | |
Кіндратове | |
Мапа | |
|
Географія
Кіндратове — село в центрі району, у степовому Криму, висота над рівнем моря — 18 м[1]. Сусідні села: Дорожнє менше кілометра на захід, Нове Життя за 3 км на північ і Польове за 1,5 км на південний схід. Відстань до райцентру — близько 9 кілометрів на північний захід, з селі розташована залізнична станція — Роз'їзд 10 км (на лінії Джанкой-Феодосія).
Історія
Поселення Іоганнінсталь, або Аксюрю-Конрат німецький, було засноване німцями лютеранами в 1882 році, на 5442 десятинах землі[2]. В «Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1889 рік», за результатами Х ревізії 1887 року, записаний просто Аксюрю-Конрат (не встановлено — татарський, або німецький) з 19 дворами і 113 жителями .
Після земської реформи 1890 року[3] Аксюрю-Конрат (з доступних джерел незрозуміло, який — одне селище фігурує до 1915 року) віднесли до Тотанайської волості. У «… Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1892 рік» село записане як Конрат зі 118 жителів у 18 домогосподарствах[4].
За «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1900 рік» в Аксюрю-Конрат числилося 162 жителя в тих же 18 дворах[5]. У 1905 році жителів у Аксюрю-Конрат німецькому було 119, в 1911 — 172[2]. Тільки в Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 [6], у Тотанайській волості Перекопського повіту значиться село Аксюрю-Конрат німецьке [7] з населенням 193 людини (в 1918—166)[2].
Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район[8]. У 1922 році повіти перетворили в округу[9]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район[10] і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Аксюрю-Конрат (німецький), з населенням 251 осіб, з яких було 242 німці[2] входив до складу Німецько-Джанкойської сільради Джанкойського району [11]. До 1931 року в селі було 259 жителів, в 1936—390[2], в основному німці[12]. Постановою КримЦВК від 15 вересня 1930 був знову створений Біюк-Онларський район (указом Президії Верховної Ради РРФСР № 621/6 від 14 грудня 1944 перейменований в Октябрський район[13]), тепер як німецький національний[14], у який включили село. Постановою Президії КримЦВК «Про уьворення нової адміністративної територіальної мережі Кримської АРСР» від 26 січня 1935 був створений німецький національний Тельманський район[10][15] (з 14 грудня 1944 року — Красногвардійський[13]) і Аксюрю-Конрат, з населенням 390 осіб, включили до його складу[16].
Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан[17]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Аксюрю-Конрат перейменували в Кіндратове[18]. 1 січня 1965 року, указом Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР — по Кримській області», село знову включили до складу Джанкойського [19][20]. З 1978 року — центр Кондратівської сільради.
Примітки
- Прогноз погоди в с. Кіндратове (Крим). Weather.in.ua. Процитовано 6 квітня 2015.
- Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник
- Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1911.
- Таврический Губернский Статистический комитет (1892). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
- Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
- Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-а. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915
- Гржибовська, +1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915 рік, с. 239.
- Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
- Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
- Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- Гржибовська, 1 999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, с. 310.
- Кондратьєвський сільрада
- Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 14 грудня 1944 № 621/6« Про перейменування районів і районних центрів Кримської АРСР »
- Постанова ВЦВК РРФСР від 30.10.1930 про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР.
- Историческая довідка. Красногвардійський районний суд. Процитовано 5 серпня 2015.
- Тельманский німецький район. Німці Росії. Архів оригіналу за 5 серпня 2015. Процитовано 8 серпня 2015.
- Указ Президії ВР СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
- Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
- Гржибовська, 1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до адміністративне районування Української РСР по Кримській області, с. 442.
- Єфімов С.А., Шевчук А.Г., Селезньова О.А. Адміністративно-територіальний поділ Криму другої половини XX століття: досвід реконструкції. Стор. 44. — 2007. Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.