Кіоші Шига

Народився в Сендаї, префектура Міягі. У 1878 році його усиновила родина матері за прізвищем Шига, а його ім'я було змінено на Кіоші. Сім'я Шига займалася акупунктурою у Сендай-Кі. Закінчив медичну школу Токійського імператорського університету в 1896 році, пішов працювати в Бактеріологічний інститут до доктора Кітасато Сібасабуро.

Shigella dysenteriae в культурі

Саме там Шига прославився відкриттям одного зі збудників бактеріальної дизентерії Shigella dysenteriae. Він це зробив у 1897 році під час тяжкої епідемії, в якій повідомлялося про понад 90 000 випадків, а рівень летальності досяг близько 30 %. Спочатку він опублікував своє спостереження японською мовою у Бактеріологічному часопису в рік епідемії, а наступного 1898 року повторив це в німецькомовному виданні[2]. Рід бактерій зрештою був названий його іменем, як й головний токсин, який виробляє Shigella dysenteriae.

У 1899 році став консультантом у Міністерстві внутрішніх справ та першим директором Інституту інфекційних хвороб.

З 1901 по 1905 рік Шига удосконалювався у Пауля Ерліха в Кайзеровському Прусському інституті експериментальної терапії в Берліні, де разом з вчителем встановив терапевтичний ефект анілінових (фуксин) і бензидинових (трипеновий синій і червоний) барвників при трипаносомозах. Після повернення до Японії відновив навчання інфекційним хворобам у Кітасато Сібасабуро. Повернувся до Японії і здобув науковий ступінь доктора медицини. Надалі вивчав авітаміноз бері-бері, встановив, що ця хвороба не є інфекційною. Також вивчав проказу.

1912 році знову виїхав до Німеччини та співпрацював там з Паулем Ерліхом.

Шига став професором університету Кейо в 1920 році.

З 1929 по 1931 рік Шига був президентом імператорського університету Кейджьо в Сеулі та був старшим медичним радником і керівником кабінету японського генерального губернатора Кореї.

У 1930 році після вступу на посаду президента університету прочитав тенденційну лекцію про історію та дослідження прокази, через що був звинувачений деякими професорами у неправомірних поняттях, через що подав у відставку наступного року, не пробувши термін на посаді. У цій лекції Шига сказав: «Перше полегшення прокази — це кастрація хворого, і це найефективніше у викоріненні її».

У 1931 році він повернувся до Японії і став радником Інституту Кітасато. Японською він опублікував двотомну працю про клінічну бактеріологію та інфекційні захворювання, а також про клінічну серологію.

У 1945 році повітряний наліт американської авіації на Токіо завдав йому збитків — він втратив все майно. З 1949 року він жив на віллі Кійоенсо селі Сакамото, префектура Міягі. Помер у 1957 році. Могила Шига розташована у Рінно-джі в Кітаямі, Аоба-ку, місті Айчі.

Бронзовий бюст Шига у Котодайському парку