Кіровський район (Макіївка)

Кі́ровський райо́н Макіївки — у центрі та на півночі міста Макіївки.

Кіровський район
Основні дані
Країна:  Україна
Місто: Макіївка
Утворений: 1938[1]
Населення: ▼ 52265 (1 січня 2001)
Географічні координати: 48°01′59″ пн. ш. 37°58′00″ сх. д.
Населені пункти: смт Ясинівка, Землянки
Районна влада
Адреса адміністрації: 86101 Донецька обл., м. Макіївка, вул. Папаніна, 1, 21-46-51
Голова районної ради: Моргун Олександр Вікторович
Мапа

Населення району — 52 768 чоловік (2001 рік). Складається з 2 досить роз'єднаних частин: до сходу й на захід від Макіївського металургійного комбінату.

Адміністративно підпорядковані:

Визначні пам'ятки
  • Залізничний вокзал «Макіївка-Пасажирська»
  • ПК ЯКХЗ (вул. Депутатська, 162)
  • ПК МКХЗ (вул. Донецька)
  • ПК ММК імені Кірова (вул. Кірова, 73)
  • Педагогічне училище (вул. Трубицина)
  • Металургійний технікум (вул. Папаніна, 9)
  • Стадіон «Авангард» (вул. Ціолковського)
  • Плавбасейн «Надія» (вул. Кірова)
  • Стадіон спорткомплексу «Заграва» (вул. Кірова)
  • Парк Металургів
  • Міський ліцей
  • Пам'ятник дітям — підневільним донорам[2]

Житлові масиви
  • Радколонія
  • Соцмістечко
  • Нові плани
  • Хімік
  • Селище ЯКХЗ
  • 92-квартирний
  • Новоробітник Містечко
  • Жовтневий
  • Шлях Ілліча
  • Шевченко
  • Батман
  • Лісовий
  • Новобутівка

Основні автомагістралі
  • вул. П. Мирного
  • вул. Кірова
  • вул. Металургійна
  • вул. Трамвайна
  • вул. Димитрова
  • вул. Паризької Комуни
  • вул. Депутатська
  • вул. Ціолковського
  • вул. 50-річчя СРСР
  • вул. Папаніна
  • вул. Леніна

Промислові підприємства

Міський транспорт
  • тролейбуси:
    • 2 Дитячий світ (Центр) — Залізничний вокзал
    • 4 Дитячий світ (Центр) — «Даки»
  • маршрутні таксі, автобуси

До початку 2006 року в районі експлуатувалися трамваї:

У районі експлуатується тролейбусний маршрут № 3: «Дитячий світ — Шахта імені Бажанова». У зв'язку з важкою економічною обстановкою 6 з 9 тролейбусних маршрутів (як і всі трамвайні маршрути) міста ліквідовані, контактні мережі й рейки на більшій частині неексплуатованих маршрутів розібрані (у наслідку 3-й тролейбусний маршрут був відновлений).

Залізничні станції й зупинки

Населення

За даними перепису 2001 року населення району становило 52265 осіб, із них 7,41% зазначили рідною мову українську, 92,13% — російську, 0,06% — білоруську, 0,05% — вірменську, 0,1% — циганську, 0,02% — молдовську, 0,01% — німецьку, а також болгарську, кримськотатарську, польську, румунську та грецьку мови[3].

Див. також

Примітки
  1. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 10 (73). — 29 березня. — С. 4.
  2. Пам'ятник жертвам «німецького порядку». Архів оригіналу за 9 жовтня 2007. Процитовано 30 січня 2011.
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.