Ясинівка (смт)

Датою заснування Ясинівки вважається дата першої письмової згадки про неї у 1690 році як зимівника запорозьких козаків. Перше повідомлення про селище Ясенівка записав Феодосій Макар'ївський у «Матеріалахъ для историко-статистического описанія Екатеринославской губерніи»[2]

«При урочище Ясиноватка зимовником и хутором в 1690 г. сидело несколько запорожцев, занимающихся пчеловодством, скотоводством и рыболовством».

У цьому урочищі завдовжки 3 км та завширшки 2 км були 4 займанки: Терець, Холодняк, Зайцеве й Товкмачеве. В останній, за народним переказом, у битві з татарами погинуло багато запорозьких козаків. За переказами, поранені з Товкмачевої сотні обмили водою з холодного джерела свої кровотечні рани й вони стали заживати. Відтоді джерело називається ім'ям сподвижника Івана Сірка Товкмачевою криницею, а займанка — Товкмачевим.

У XVIII столітті Ясинівка під назвою села Ясенувате входила до складу Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового.

Ясинівка (з боку Макіївки)

Видобуток кам'яного вугілля довкола селища був започаткований у 60-х роках XIX ст. До 1917 року село входило до Олександро-Невської волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії.

17 січня 1920 року увійшло до Юзівського району, новоствореної Донецької губернії, пізніше до Авдіївського району. У серпні 1930 року, після ліквідації Авдіївського району села Ясинівка та Землянки були включені до території міста Дмитріївськ, який у 1931 році був перейменований у місто Макіївка.

З села Ясенівки та висілка Землянки за радянської влади постало місто Макіївка. При в'їзді у висілок Землянки з боку міста Ясинувата у 1977 році встановлено пам'ятний знак. На кам'яній брилі мармурова плита з написом: «Тут наприкінці XVII ст. було перше поселення вихідців із Запорізької Січі. В 1777 р. створено висілок Землянки, що став основою міста Макіївки». Цей знак було встановлено до 200-річчя з заснування міста Макіївка, пізніше офіційною датою заснування міста став вважатись 1690 — рік першої письмової згадки Ясинівки, першого поселення на її території.

У Другій світовій війні брали участь 360 жителів селища, 160 з яких загинуло, а 192 особи за бойові заслуги нагороджені орденами і медалями СРСР.[3]

За декілька кілометрів від села в середині XX ст. побудовано Ясинівський коксохімічний завод.