Кіріс Василь Васильович
Васи́ль Васи́льович Кіріс (1 березня 1966 — 10 грудня 2014) — солдат, Збройні сили України, учасник російсько-української війни.
Кіріс Василь Васильович | |
---|---|
Солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
1 березня 1966 Івча |
Смерть |
10 грудня 2014 (48 років) Нікішине |
Поховання | Літинський район |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Військова розвідка |
Формування | 54 ОРБ |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився 1 березня 1966 року в селі Івча Літинського району Вінницької області. У 1983 році закінчив середню школу села Івча.
Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил СРСР.
Мешкав у селі Радянське (з 2016 року — Літинські Хутори) Літинського району Вінницької області. Роботи не цурався, захоплювався риболовлею, малював, випалював по дереву. Вирощував фруктовий сад, розводив голубів, захоплювався бджільництвом. Працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство «Маріо» (селище міського типу Літин Вінницької області).
З початком війни допомагав чим міг, в серпні 2014-го мобілізований. Розвідник-далекомірник, 54-й окремий розвідувальний батальйон. В жовтні був 10 днів вдома у відпустці.
10 грудня 2014-го загинув у бою з терористами поблизу населеного пункту Нікішине Донецької області під час «перемир'я», коли українським силам не було вільно відкривати вогонь у відповідь — підкрадалася російська «морська піхота». На 10 терористів було 4 українських бійців, після доповіді «вище» поступив наказ: два бійці мали терористів відігнати, але без пострілів, росіяни їх заманили в пастку, стріляли з підствольних гранатометів, добивав снайпер.
12 грудня 2014 року похований на кладовищі села Радянське (з 2016 року — Літинські Хутори) Літинського району Вінницької області.
Вдома лишилися дружина та троє дітей.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- У грудні 2015 року в селі Івча на будівлі середньої загальноосвітньої школи (вулиця Дружби, 1а), де навчався Василь Кіріс, йому відкрито меморіальну дошку.
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 10 грудня[2][3].
Примітки
- Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
- Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 10 грудня на YouTube
Джерела
- Кіріс Василь Васильович // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Кіріс Василь Васильович // Український меморіал
- Василя Кіріса із Літинщини підступно розстріляли російські морські піхотинці під час чергового «припинення вогню»…