Кіт лісовий

Кі́т лісови́й[3][4] (Felis silvestris) — вид хижих ссавців з роду кіт (Felis) родини котових (Felidae). В Україні рідкісний ссавець, що підлягає охороні (має статус «вразливий»)[5].

Кіт лісовий
(Felis silvestris silvestris)
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Родина: Котові (Felidae)
Підродина: Малі кішки (Felinae)
Рід: Кіт (Felis)
Вид:
Кіт лісовий (F. silvestris)
Біноміальна назва
Felis silvestris
Підвиди

Дивись текст статті

П'ять підвидів кота лісового (Felis silvestris) згідно з дослідженнями ДНК (2007).[2]

Морфологія

Загалом подібний до свійського кота, але відрізняється дещо більшими розмірами (довжина тіла до 90 см) і відносно коротким притупленим хвостом, покільцьованим кількома (частіше 3–4) темними смугами. Кінчик хвоста чорний. Підошви лап чорні. Очі блакитні або сірі. Ринарій червоно-рожевий (кольору «сирого м'яса»). Череп великий, довжиною 90–110 мм, звичайно без носового прогину.

Таксономічна характеристика

Єдиний представник роду Felis у фауні України, один з 4 видів цього роду, відомих у світовій фауні. Схрещується зі свійськими котами.

Поширення та чисельність
Поширення кота лісового в Україні (за[6])

Поширення

Сучасний ареал займає лісові області Середньої та Південної Європи, Малої Азії та Кавказу. Україна є східним кордоном номінативної форми лісового кота. У XVII—XVIII ст. вид траплявся в Карпатах, на Волині та Сумщині.[7] Кіт лісовий поширений в Українських Карпатах, на Закарпатті (Виноградівський, Берегівський, Воловецький, Тячівський, Перечинський райони). Невелика популяція кота лісового виявлена в Чернівецькій області (Сторожинецький, Глибоцький райони), на Волині, та в Одеській області. Протягом першого десятиліття ХХІ ст. ареал розширився — вид виявлено в Миколаївській області та навіть на Черкащині.[6]

Окремі деталі поширення і природної історії кота лісового в Європі викладено на сторінці «Кіт лісовий європейський».

Місця перебування

Селиться в горах, у глухих дубових, дубово-грабових, букових і мішаних, рідко ялинових лісах (висота 300–900 м), у плавнях в очеретяних заростях, часто влаштовує лігва на плавучих острівцях.

Чисельність

В Україні карпатська популяція сягає чисельності 300–400 особин, на Поділлі — кілька десятків особин. Є одиничні особини в плавнях Дунаю та Дністра. Загальна кількість оцінюється в 400–500 особин.

Причини зміни чисельності

Інтенсивне вирубування лісу, різке скорочення площ старих листяних лісів, особливо дібров, створення штучних лісових насаджень і активне рекреаційне використання лісів, знищення особин виду під час відстрілу бродячих домашніх котів, застосування мисливських капканів. Серед несприятливих кліматичних факторів важливе значення має глибина снігового покриву.

Особливості біології

Веде прихований спосіб життя. Селиться поодинці. Активний у сутінках та вночі. Теплолюбна тварина. Водиться в місцях, що добре прогріваються сонцем, з густим травостоєм, старими дуплистими деревами, в чагарнику. Виводкові лігва влаштовує в дуплах дерев, розколинах скель, під купами сушняку і колод, у норах борсука та лисиць, зрідка — на горищах лісових будинків, в очеретяних заростях. Живиться переважно мишоподібними гризунами, рідше птахами, плазунами, у крайніх випадках — трупами тварин. Самка раз на рік (квітень — травень) після 63–68 денної вагітності народжує 2–4 (зрідка 5) сліпих малят, які тримаються біля неї до вересня — жовтня. Вороги і конкуренти — рись, лисиця звичайна, вовк, куницеві, бродячі собаки, великі хижі птахи. Значної шкоди чистоті виду завдають бродячі коти, які, паруючись з дикими, дають гібриди.

Розмноження у неволі
Кіт степовий
Кіт лісовий кавказький
Кіт лісовий європейський

У зоопарках Європи розмножується. Наразі[коли?] факти розмноження в зоопарках України невідомі.

Заходи охорони

Занесений до Червоної книги Української РСР (1980), Червоної книги України (1996, 2009). Охороняється кіт лісовий в заповідниках Карпатському біосферному, Дунайському біосферному, заповідниках, у Карпатському національному природному парку. Як вид, що підлягає особливій охороні, включено до списку CITES та Бернської конвенції.

Для збереження кота лісового необхідно заборонити відстріл бродячих свійських котів у місцях існування виду, інтенсифікувати боротьбу з браконьєрством та посилити контроль за дотриманням правил утримання псів; створити заказники в місцях розмноження виду.

Підвиди

За виданням «Види ссавців світу» 2005 року в межах комплексу «кіт лісовий» наведено 24 підвиди[8]. З того часу відбувся перегляд таксономії. Зокрема, за попередніми висновками Групи спеціалістів з котів МСОП вид кіт лісовий (Felis silvestris) поділяється лише на два підвиди: кіт лісовий європейський (F. s. silvestris) і кіт лісовий кавказький F. s. caucasica, оскільки решта популяцій раніше широкого виду тепер віднесено до інших видів, а саме кіт степовий (Felis lybica) і кіт китайський (Felis bieti), а також підвидів виду Felis lybica: F. l. lybica, F. l. cafra, F. l. ornata[9]. Кіт свійський відомий під такими науковими назвами: Felis silvestris catus, Felis catus і Felis lybica catus.

Інші раніше окремі підвиди наразі включені в:

  • Африканські підвиди
    • Felis silvestris foxi (Західна Африка)
    • Felis silvestris griselda (Центральна Африка)
    • Felis silvestris ocreata (Схід Центральної Африки)
    • Felis silvestris mellandi (Захід Центральної Африки)
    • Felis silvestris haussa (Нігер)
    • Felis silvestris rubida (Демократична Республіка Конго)
    • Felis silvestris ugandae (Уганда)
  • Felis lybica lybica
    • Felis silvestris gordoni
    • Felis silvestris iraki (Кувейт)
    • Felis silvestris tristrami (Моав)
  • Інші підвиди:
    • Felis silvestris vellerosa — недійсний підвид кота китайського

Посилання
  1. Yamaguchi N. et al. (2015) Felis silvestris: інформація на сайті МСОП (англ.) 08.11.2018
  2. Driscoll, CA, et al. (28 червня 2007). The Near Eastern Origin of Cat Domestication. Science 317 (5837): 519–523. PMID 17600185. doi:10.1126/science.1139518.
  3. Маркевич О.П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 190.
  4. Кукурудза С.І. Біогеографія. — Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — С. 318. — ISBN 966-613-502-7.
  5. Акімов, А. І. (ред.). Червона книга України. Тваринний світ. — Київ : Глобалконсалтинг, 2009. — 600 с.
  6. Zagorodniuk I., Gavrilyuk M., Drebet M., Skilsky I., Andrusenko A., Pirkhal A. Wildcat (Felis silvestris Schreber, 1777) in Ukraine: modern state of the populations and eastwards expansion of the species Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine. // Біологічні студії. Studia Bilogica. — 2014. — Vol. 8, N 3. — P. 233–254.
  7. Шквиря М. Г., Шевченко Л. С., Потіш Л. А. Кіт лісовий // Червона книга України / За ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 545.
  8. Wilson D. E. & Reeder D. M. Mammal Species of the World. 3rd edition. — Johns Hopkins University Press, 2005. — 2142 с.
  9. Kitchener, A. C. et al. A revised taxonomy of the Felidae: The final report of the Cat Classification Task Force of the IUCN Cat Specialist Group // Cat News Special Issue. — 2017. — Вип. 11. — С. 1−80. (англ.)

Джерела

Література
  • Башта А.-Т. В., Потіш Л. А. Ссавці Закарпатської області. — Львів, 2007. 194 с.
  • Башта А.-Т., Потіш, Л. А. Лісовий кіт (Felis silvestrisSchreb.) на Закарпатті: оцінка стану популяції // Науковий вісник Ужгородського ун-ту. Сер. біол. 2004. Вип. 15. С. 44–47
  • Велика Волинь : науковий збірник / Житомирське науково-краєзнавче товариство дослідників Волині, Житомирська обласна організація Національної Спілки журналістів України, Житомирський обл. краєзнавчий музей. — Житомир : М.А.К., 1902. — 2003, Т.29 : Духовні витоки Житомирщини. — Житомир : М.А.К., 2003. — C. 292. — ISBN 966-8123-17-4
  • Визначник звірів України / О. Мигулін. — Харків : Державне видавництво України, 1929. — С. 68.
  • Загороднюк І. Міжвидова гібридизація і фактори її формування на прикладі теріофауни Східної Європи // Біологічні Студії. 2011. Том 5, № 2. С. 173–210.
  • Кіт лісовий (Felis silvestris) в Ужанському національному природному парку (Східні Карпати) / Н. Коваль // Праці Теріологічної Школи. — 2017. — Т. 15. — С. 105–110. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prtheirs_2017_15_14
  • Межжерін С. В., Лашкова О. І. Ссавці України (довідник-визначник). — Київ : Наукова думка, 2013. — 356 c. — ISBN 978-966-00-1300-1
  • Мигулін О. О. Звірі УРСР: (Матеріали до фауни). — К.: Вид-во АН УРСР, 1938. — С. 196. (уривки)
  • Проблеми екології рідного краю : навч. матер. / Л.П. Царик, М.В. Потокій, О.В. Сінгалевич та ін. Тернопільський державний педагогічний інститут. — Тернопіль, 1993. — С. 134,135.
  • Татаринов К. А. Звірі західних областей України (Матеріали до вивчення фауни Української РСР). — Київ : Вид-во АН Укр. РСР, 1956. — 187 с.
  • Турянін І. І. Хутрово-промислові звірі та мисливські птахи Карпат. — Ужгород : Карпати, 1975. — 176 с.
  • Турянин И. И. Кошачьи Украинских Карпат // Изученность териофауны Украины, ее рационального использованияи охраны. — Київ : Наукова думка, 1988. — С. 91–95.
  • Чижов М.О. Український лісостеп: Фізико-географічний нарис. — К.: Радянська школа, 1961. — С. 203.
  • Шевченко Л. С., Песков В. Н. Дикая лесная кошка, Felis silvestris Schreber, 1977 (Felidae, Carnivora, Mammalia), в Украине (распространение, структура популяции и новые находки) // Вісник Національного науково-природничого музею. 2009. Том 6–7. С. 135–157.
  • Zagorodniuk, I., Gavrilyuk, M., Drebet, M. et al. Wildcat (Felis silvestris Schreber, 1777) in Ukraine: modern state of thepopulations and eastwards expansion of the species // Studia Biologica. 2014. Vol. 8, No. 3. P. 233–254.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.