Лабушне
Ла́бушне — село Кодимської міської громади у Подільському районі Одеської області, Україна.
| село Лабушне | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Одеська область |
| Район/міськрада | Подільський район |
| Громада | Кодимська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1536 |
| Населення | 1365 |
| Площа | 4,5 км² |
| Густота населення | 303,330 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 66033 |
| Телефонний код | +380 4867 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°00′56″ пн. ш. 29°08′03″ сх. д. |
| Водойми | р. Окна |
| Відстань до районного центру |
8 км |
| Найближча залізнична станція | з.п. Лабушна |
| Відстань до залізничної станції |
1 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 66033, Одеська обл., Подільський р-н, с. Лабушне |
| Карта | |
  Лабушне | |
 Лабушне | |
| Мапа | |
| |
Історія
Засноване козаком Лабушем (Лабою). Також назва пішла від випіканих населенням коржиків, які нагадували людську стопу, — лабушів. Завдяки великій наявності квітучих яблуневих садів у часи панщини село йменувалося «Яблучним» («Яблуневим»).
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 73 жителі села[1]. Втрати населення становили 40-50 % завдяки радянкій владі. Половина з втрати припала на дітей. Завдяки вижимці спиртового заводу с. Плоть (нині Молдова) та наявності корови значна частина сімей змогла вижити у період Геноциду. Взимку 1933 року значна кількість чоловіків рушила у бік с. Писарівка де були млини та склади повні борошна і зерна, які охоронялися НКВС. Більшість з них односельчан додому не повернулися. Полягли від куль чи замерзли у Писарівському лісі.[джерело?]
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1568 осіб, з яких 664 чоловіки та 904 жінки.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1283 особи.[3]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,48 % |
| російська | 2,49 % |
| молдовська | 0,73 % |
| болгарська | 0,07 % |
| інші | 0,23 % |
Відомі мешканці
Народились
- Євтодій Ілля Миколайович — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2015 років. Нагороджений медаллю за мужність 3 ступеню за проявлений героїзм під час боїв на Савур-Могилі (врятування життя побратимові під шквалом куль та артилерії), виходу з Ілловайського котла та утримання рубежів під Доннецьким аеропортом.
- Коломієць Леонід Володимирович — ректор Одеської державної академії технічного регулювання та якості, доктор технічних наук (2002), професор (2003), Заслужений працівник сфери послуг України (2004), Почесний працівник Держспоживстандарту України, Відмінник освіти України, перший віце-президент Міжнародної Академії Стандартизації, Член Міжнародної гільдії професіоналів якості.
Примітки
- Лабушне. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 3 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 3 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 3 жовтня 2019.