Лаваш

Лава́ш (вірм. լավաշ, перс. لواش‎ — lavâš, груз. ლავაში, тур. lavaş, азерб. lavaş) — прісний білий хліб у вигляді тонкого коржа із пшеничного борошна, розповсюджений переважно між народами Кавказу. Вірменський лаваш включений у список нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.[1][2]

Лаваш

Лаваш - прісний білий хліб
Тип	Хліб
Походження	Вірменська кухня
Час приготування	30 хвилин
Необхідні компоненти	Борошно, кухонна сіль
Енергетична цінність (на порцію)	277 ккал (1160 кДж)
Харчова цінність (на порцію)	Білки:  9,1 г Жири:  1,1 г Вуглеводи:  56 г
Глікемічний індекс	70 (високий)
Схожі страви	Тандир-нан
Рецепт у Вікіпідручнику  Медіафайли у Вікісховищі Складність:

Різні види лавашу на ринку в Єревані

Лаваш — найпоширеніший тип хліба у Вірменії, Ірані та Азербайджані. Іноді тісто перед випічкою посипають смаженим насінням кунжуту і/або маку. Поки лаваш гарячий він як маїсовий корж, але потім він швидко висихає, стаючи ламким і твердим. М'яка форма краще підходить для створення обгорнених у корж бутербродів, однак суха форма довше зберігається і може застосовуватися замість хліба в церемонії євхарістії у Вірменської Апостольської Церкви. Хліб лаваш також використовується із шашликом.

Традиційно печеться на внутрішній гарячій стінці печі — тандиру, також називаної «тонир» вірменською мовою, «танур» перською мовою, «тоне» грузинською мовою, «тендир» азербайджанською мовою, і «тандур» в Індії, Туреччині. Такий же метод випікання хліба використовується всюди в Середній Азії, у Вірменії, Ірані, Грузії, Туреччині й у Сполучених Штатах. Через його простий рецепт і простоту кулінарії залишився популярним усюди на Східному Середземномор'ї, Ірані і на Кавказі починаючи із прадавніх часів. Лаваш також часто печуть і продають на Гавайях у твердій формі.