Ладовіра

Ладовіра неоязичницький культ українців, ідейно оформлений у працях О.Шокала та Ю.Шилова, зокрема в журналі «Український світ»[1], що видається з 1992 року.

Мета

  • Відновити дохристиянські вірування українців на сучасному історичному етапі
  • Довести, що українці — прадавня нація, наші предки заснували колиску європейських цивілізацій Оріану, відкіля розповсюдилися знання і стали досягненнями європейських цивілізацій

Зміст

Ладовірство виникло в другій половині ХХ ст. на ґрунті інтересу до національних вірувань і традицій давнього, дохристиянського періоду історії України. Засновники цих культів виходять із того, що тільки язичницькі дохристиянські культи є природними для менталітету українця, і намагаються систематизувати, реформувати їх, пристосувати до сучасних умов. Представники цих культів наголошують на особливому місці України та українців у світовій історії та підкреслюють національний характер своєї релігії на противагу релігіям світовим [2].

Ладовіра (синонім — ладовірство)політеїстична релігія. Головна фігура ладовіри — Всеєдиний Дух Світла - Орь [3], але також шануються інші Боги та Богині.

Згідно з цим віровченням, світом керує Універсальний Закон, який зветься "Лад". Зло - порушення Ладу. Майже усі Боги мають свій відповідник у Богинь, а всі Богині - у Богів. Жіночим відповідником Всеєдиного Духа Світла Ора, є його мати - Всеєдина Мати Землі й Духу - Оранта, а відповідником Ладу - Лада.

У вченні ладовірства Космос розглядають як єдність двох взаємо­пов’язаних первнів – чол. (твор. і духов.), що є Вогнем, Небом і Часом, й жін. (відтворюючого і матеріал.), яким є Вода, Простір і Земля [4].

Засобом гармонізації людського життя з ритмами космічної енергії тут виступають спеціальні обряди. Небесним і земним тотемом - першопредком України, згідно з Ладовірством, є журавель і явір.

Ладовірство і дохристиянська українська міфологія

У Валерія Войтовича читаємо
Отець Ор мав двох дочок, та таких вродливих, наче богині з якогось іншого світу. За прадідівським звичаєм, вийшов одного разу він у широкий степ, глянув на всі боки довкілля, але не знайшов там мужів, гідних величі і слави майбутньої Оріани. Багато років стояв отець Ор з піднятими до неба руками і молив Бога:
Дажбоже наш, ти досконалий розум світу. Ти об’єднав дух з тілом. Ти дав можливість бачити щастя тілесне в щасті духовнім. Шляхи твої, даровані людині, воістину великі і святі. Заопікуйся, Дажбоже наш, щоби діти мої народили щастя своє і надію свою, щоб вічнів рід синів і доньок твоїх, в ім’я світлого дня, твого безсмертя. Слава тобі, всюдисущий і милосердний господи Дажбоже, і нині, і завжди слава!
І така була велика святість отця, що його молитва була почута. Тайною любові і краси, безмежності і вічності зійшов Дажбог на землю і своїм чарівним золотосяйним святим духом запліднив дочок отця Оря. Сам Велес, бог достатку, погодився тоді прийняти пологи. Зраділи діви-рожаниці:
— Бог зійшов межи нас. І будуть після нас діти та внуки Дажбожі вічно, на благо і на славу могутнього Роду, в ім’я святого духа предків.
Так народилися Дажбожі діти Оріани, майбутньої Русі — квітучої колиски Матері-Землі, осяяної життєдайним промінням лагідного сонця [5].
І далі
В праоріїв Ор — це всеєдиний дух світла, уособленням якого було сонце. Сур’яград первісна назва града Кия, що означало місто Сонця.
Вчені доводять, що від слова сур’я виникло слово сар, а згодом — цар. Навесні тут найраніше воскресає земля, найраніше на пагорбах тане сніг і все навкруги покривається цвітінням квітів і трав. Наші діди-прапрадіди не любили камінь за його холод — дерево тепліше і рідніше. І був Сур’яград славний храмами і домами з дерева. Доми були покриті соломою, очеретом, стіни — з глини, лози і дубових балок. Дуб — священне дерево бога Перуна. Наші пращури вірили, що в дубових домах живе дух предків, а тому в них народжуватимуться мужні воїни, захисники рідної землі. В домах були печі, які й тепер є в наших хатах. На лежанках лежали шерстяні покривала, соболеві хутра, а на долівках хутра ведмежі...
І дівчата-оріаночки були найпрекрасніші в світі. Вони любили і шанували красу душі і тіла. Свої глиняні хатини причепурювали квітами, пахучими травами, уквітчували зеленню. Вони носили перстені, намисто, браслети, оздоблені золотом і дорогоцінним каменем. Це були перші в світі жінки, які одягнули вовняні і лляні сукні. Крій їхнього одягу пізніше перейняли грекині, юдейки, римлянки... І взори-меандри були принесені до Пелопонесу, на узбережжя Егейського моря, на Крит оріанами п’ять тисяч років тому. Греки у наших предків запозичили спосіб будівництва храмів, творіння скульптур, меандрів. Навіть в VIII, IX, Х століттях візантійські письменники скаржаться на слов’янізацію Греції. Так, в одній географічній хрестоматії того часу сказано, що «весь Епір і майже вся Еллада, Пелопонес і Македонія населені нині скіфськими слов’янами» Там само.

Див. також

Джерела

  • Плачинда С. П. Словник давньоукраїнської міфології: — К.: Укр. письменник, 1993. — 63 с.
  • Войтович Валерій Миколайович Міфи та легенди давньої України. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан. 2005. — 392 с.

Посилання

Примітки

  1. В журналі друкувалися творчі доробки натхненників ладовірства, зокрема, книга Юрій Шилов. Брама безсмертя" (1994)
  2. osvita.ua/vnz/reports/relig/30072/ Історія релігійних вірувань в Україні. Реферат
  3. Ор чи Орь  — в українській міфології прапредок слов'ян, за припущеннями — батько родоначальника племені полян Кия, а також Щека, Хорива та Либіді. * Шевченко В. М. Словник-довідник з релігієзнавства / В. М. Шевченко // — К.: Наук. думка. — 2004. — 560 с., сторінка 258.
  4. esu.com.ua/search_articles.php?id=52922 А. М. Колодний Енциклопедія сучасної України
  5. proridne.net/Українська%20міфологія/Оріана.html
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.