Леб'яже (Чугуївський район)
Леб'я́же (з 1917 до 1921 — Червоножовтневе) — село в Україні, у Чугуївському районі Харківської області. Населення становить 1534 осіб. Орган місцевого самоврядування — Леб'язька сільська рада.
село Леб'яже | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район/міськрада | Чугуївський район |
Рада | Леб'язька сільська рада |
Облікова картка | Леб'яже |
Основні дані | |
Засноване | 1707 |
Колишня назва | Червоножовтневе |
Населення | 1534 |
Площа | 2,26 км² |
Густота населення | 783,19 осіб/км² |
Поштовий індекс | 63530 |
Телефонний код | +380 5746 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°48′11″ пн. ш. 36°54′21″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
101 м |
Водойми | р. Сіверський Донець |
Відстань до районного центру |
25 км |
Найближча залізнична станція | Гракове |
Відстань до залізничної станції |
10 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 63530, Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Леб'яже, вул. Миру, 50а |
Сільський голова | Несміян Олександр Іванович |
Карта | |
Леб'яже | |
Леб'яже Леб'яже | |
Мапа | |
Географія
Село Леб'яже розташоване на лівому березі річки Сіверський Донець у місці впадання в неї річки Леб'яжа, вище за течією на відстані 6 км розташоване село Базаліївка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Таганка. За 1,5 км лежить село Пушкарне. Русло річки звивисте, утворює стариці, лимани й озера, зокрема озеро Леб'яже.
Історія
У 1707 році це село було засноване, як двір біля млина, що належав поміщику Квітці[1].
За даними на 1864 рік у власницькому селі Коробчанської волості Зміївського повіту мешкало 1492 осіб (755 чоловічої статі та 737 — жіночої), налічувалось 183 дворових господарства, існувала православна церква та винокуренний завод[2].
Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 1 908 осіб[3].
У 1917 році перейменоване в село Червоножовтневе, а в 1921 році отримало назву Леб'яже.
Село постраждало внаслідок голодоморів 1921—1923 рр. і 1932–1933 рр.. Про ці події, а також інші події з історії села, описано в щоденнику колгоспного сторожа Нестора Білоуса, який знайдено в архіві СБУ.[4]
Економіка
- Птахо-товарна ферма.
Об'єкти соціальної сфери
- Дитячий садок.
- Школа.
- Клуб.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
Пам'ятки
- Церква Архангела Михаїла.
Відомі люди
- Дейнеховський Петро Іполитович (05.02.1907, с. Леб'яже Чугуївського району Харківської області — 2000, м. Москва) — український військовик. Учасник Другої світової війни. Генерал-майор артилерії.
- Гуренко Дмитро Григорович (21.10.1906 — 06.10.1969) — учасник Другої світової війни, за особисту мужність і відвагу на війні удостоєний звання Герой Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі Золота Зірка (27.02.1945), також нагороджений двома орденами Червоного Прапора та орденом Вітчизняної Війни І та ІІ ст., з 1946 — підполковник у відставці. Після війни жив у Києві.
- Нестор Білоус (1889—1972) — колгоспний сторож, завдяки якому дійшли відомості про події Голодомору в Україні.
- Межеріцький Іван Петрович (1926—1986) — український радянський діяч.
- Самофал Валерій Павлович (1969—2017) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Павленко Георгій Євстафійович (1898—1970) — український радянський вчений у галузі гідромеханіки і теорії корабля, академік АН УРСР.
Примітки
- Кисиленко В.Ю. Черговий огляд нововіднайдених джерел щодо уточнення початку літочислення окремих населених пунктів Слобожанщини // Слобожанщина. Погляд у минуле - 2021: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Видавець О.О. Євенок, 2021. – С.179-186
- рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1548)
- рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
- Люди Правди: Нестор Білоус. Матеріали Українського інституту національної пам'яті
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967
- Погода в селі Леб'яже
- Командир бригади полковник Дейнеховський Петро Іполітович // Джога І. Вони визволяли Буковину. Факти. Дати. Імена. — Чернівці: МВІЦ «Місто», 2006. — С. 180. — ISBN 966-8341-78-3.
- Щоденник жителя с. Леб'яжого Печенізького (нині Чугуївського) району Харківської області Н. М. Білоуса