Легке метро Шарлеруа

Легке метро Шарлеруа (фр. Métro Léger de Charleroi) — транспортна система типу «Легкорейковий транспорт»[1], що охоплює бельгійське місто Шарлеруа і його передмістя Жіллі і Андерлью. Довжина мережі 25 км. Має як швидкісні, частково підземні, ділянки, так і вуличні ділянки на суміщеному полотні. На системі використовується рухомий склад трамвайного типу.

Легке метро Шарлеруа
Опис
Країна  Бельгія
Місто Шарлеруа
Дата відкриття 21 червня 1976 року
Річний пасажиропотік 3,2 млн
Сайт infotec.be
Оператор TEC Charleroid
Маршрутна мережа
Кількість ліній 4
Кількість станцій 30
Довжина мережі 25
Ширина колії Метрова колія
Електрифікація 600 В постійним струмомd
Схема маршрутів

 Легке метро Шарлеруа у Вікісховищі

Історія

Трамвай у Шарлеруа

Попередником легкого метро була міська трамвайна мережа. Перша лінія конки відкрилася в Шарлеруа в 1882 році.[2] 3 червня 1887 у місті почала діяти перша лінія парового трамвая, а 28 березня 1901 — електричного.[3].

Після Другої Світової війни трамвайні лінії в Шарлеруа (як і в інших містах Бельгії) стали поступово закривати і замінювати автобусами.[2] Останнім днем роботи трамвая в Шарлеруа стало 30 червня 1974 року.[3][2]

Також існували приміські лінії, поступово закриті в 70-90 роках.

Від трамвая до легкого метро

З початку 1960-х пересування в Бельгії ставало все більш проблемним. Дороги стали захаращені машинами, автобусами і трамваями.

Було необхідно побудувати мережу транспорту для обслуговування транспортних потоків міста та передмістя поза вуличного руху (використовуючи тунелі і віадуки). Був створений проект, закінчення робіт передбачалося в 1992 році. Мережа повинна була складатися з 69 станцій довжиною 52 кілометри. 21 червня 1976 було урочисто відкрито першу ділянку між станціями Vilette і Sud. 30 червня того ж року відкрилися станції Piges і Ouest. У серпні 1992 були відкриті гілки в Dampremy і в Gilly.

Опис мережі
Чорним — існуючі лінії, червоним — завершення кільцевої лінії (будується у вигляді вуличної лінії), помаранчевим — службова лінія в Госсельє (реконструюється під пасажирський рух), салатовим — лінія до Жіллі (добудовується). Закинуті недобудовані лінії на схемі не позначені
Трамвайно-автобусне депо Жюме
Трамвай на станції Парк

Діючі лінії
  • Кільцева лінія

Довжина: 4,3 км, 7 станцій. Планувалося будівництво кільцевої лінії в центрі з 8 станціями, але тільки 3/4 було збудовано. Роботи по замкненню кільця ведуться по теперішній час.

  • Жіллі

Довжина: 4 км, 3 станції.

  • Фонтен — л'Евек — Андерлю (монумент) (Fontaine-l'Évêque-Anderluses (Monument))

Довжина: 9,2 км, 10 станцій.

Метро-привид

Існують ділянки, будівництво яких було законсервовано. Але у планах відновити будівництво у попередньому напрямі від станції Жіллі.

  • Лінія в Шателе (Châtelet)

Довжина: 6,8 км, 8 станцій.

  • Лінія в Мон-сюр-Маршьєн (Mont-Sur-Marchienne)

Проектувалося 5 станцій.

  • Лінія в Куїлі (Couillet)

Планувалося 5 станцій.

Маршрути

На мережі експлуатується чотири маршрути:

  • Лінія 54 : від Gilly через Waterloo до Beaux-Arts
  • Лінія 55 : від Gilly через Waterloo до Parc
  • Лінія 88 : від Parc через Waterloo до Beaux-Arts
  • Лінія 89 : від Sud до Beaux-Arts

Депо

Система має два депо, Жюме (Jumet основне депо) та, Андерлю (Anderlues). Обидва депо одночасно є майстернями з технічного обслуговування та ремонту рухомого складу[3].

Метро до 2012 року

У 2008 році місту дали кредит 75 мільйонів євро на продовження будівництва метро. Новий проект передбачає завершення кільцевої лінії, продовжить лінію від Жілле та продовжить лінію від Piges у напрямку Брюсселя.

Рухомий склад

Як лінійні на системі використовуються виключно зчленовані двосекційні трамваї, побудовані бельгійською фірмою BN у вісімдесятих роках. Трамваї для Шарлеруа будувалися одночасно з практично ідентичними трамваями для Береговій лінії (50 трамваїв для Берегу, 55 для Шарлеруа).[3]

Як службові використовується певна кількість трамваїв старіших серій.

Час роботи

Легке метро Шарлеруа працює з 5 до 20 години. На лініях 54 і 55 інтервал поїздів у будні дні 5 хвилин, у вихідні 10 хвилин. На лініях 88 і 89 інтервал у будні дні 15, у вихідні — 30 хвилин. Пізно ввечері по шляху проходження ліній метро працюють автобуси. Перехід з однієї лінії на іншу при наявності квитка безкоштовний.

Примітки
  1. Michael Taplin, Michael Russel. Belgium // Trams in Western Europe. — Harrow Weald, Middlesex : Capital Transport, 2002. — С. 19. — ISBN 185414 265 8.
  2. W.J.K. Davies. Appendix 6: Brief Notes on other Urban Tram Systems in Belgium and their links to the SNCV // The Vincial Story. Light Railways in Belgium 1885-1991. — Scarborough : Light Rail Transit Association. — С. 226. — ISBN 0-948106-32-8.
  3. Luc Koenot. Flash 2006 Atlas des Tramways, metros and trolleybus belges / Atlas Belgische trams, metro's en trolleybussen. — Groot-Bijgaarden : Tram 2000, 2006. — С. 88-97. — ISBN 2-9600608-0-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.