Легте Гайнсалу
Легте Гайнсалу (ест. Lehte Hainsalu, 31 жовтня 1938, Гааслава, Тартуський повіт, Естонія) — естонська письменниця, журналістка і політик.
Легте Гайнсалу | ||||
---|---|---|---|---|
Lehte Hainsalu | ||||
Легте Гайнсалу в 2018 році. Фото: Альдо Лууд | ||||
Народилася |
6 (31) жовтня 1938 (83 роки) Хааслава, Тартуський повіт, Естонія | |||
Громадянство | Естонія | |||
Діяльність | письменник, драматург, сценарист | |||
Alma mater | Miina Härma Gymnasiumd | |||
Мова творів | естонська | |||
Жанр | проза, повість, оповідання, роман, казка, есе, публіцистика | |||
Нагороди | Почесна громадянка Тарту, Біла зірка V класу, Орден Державного герба III і IV ступеня, Орден за заслуги | |||
| ||||
Легте Гайнсалу у Вікісховищі |
Біографія
Народилася 31 жовтня 1938 у муніципалітеті Гааслава, Тартуський повіт, Естонія.
Гайнсалу є одною із представниць естонської громадськості, що підписала так званий «Лист 40».
Вона належить до «Клубу 20 серпня», який об'єднав депутатів Верховної Ради Естонської Республіки 20 серпня 1991 року в ухваленні рішення про здобуття незалежності Естонської Республіки.
1956 закінчила Тартуську середню школу № 2, а 1961 — факультет історії в Тартуському державному університеті. З 1958 є членом Спілки письменників Естонії.
Працювала в газеті «ЕДАС», пізніше — на Тартуському машинобудівному заводі і викладала рідну мову в декількох школах Тарту.
Також протягом восьми років працювала в ETV Tartu і була автором сценарію декількох серіалів (наприклад, «Lapsesuu»). З 1981 по 1990 рік очолює Тартуське відділення Спілки письменників Естонії. У 1993-2003 викладала стилістику в Духовній академії в Тарту.
Опублікувала багато поетичних збірок, романів і дитячих книг, отримала численні літературні нагороди.
Визнана почесною громадянкою Тарту. Нагороджена орденом Білої зірки V класу, Орденом Державного герба III і IV ступеня, Орденом за заслуги.
Політична діяльність
До 1980 написала понад 40 книжок і поетичних збірок, крім того з 1990 по 1992 була членом Верховної ради Естонської Республіки, головою Комітету з соціальних питань, а також заступником голови Фонду прав громадян Конституційних зборів.
Була серед 69 членів Верховної ради Естонської Республіки, які 20 серпня 1991 проголосували за Рішення про національну незалежність Естонії.
Збірки поезій
- 1957 «Блошина квітка»
- 1960 «Квіткові маяки»
- 1966 «Жито в голові»
- 1972 «Зсередини»
- 1973 «Час в піщаній бурі» (сонети)
- 1974 «Підземні води» (балади)
- 1980 «Єдина ніч» (збірка)
- 1986 «Приходьте подивитися на залізний місяць»
- 1989 «Taped Party» (пісні)
- 1994 «Довгий Герман»
- 2003 «Діти, що літають на вітрі», вибрані вірші (у тому числі неопубліковані вірші)
- 2008 «Майбутнє минулого» (вірші, засновані на Старому Завіті)
- 2008 «Спів» (збірка)
- 2009 «Максіміні»
- 2011 «Весілля або свободи Прійї». Документальна балада. (Здобуття національної незалежності Естонії). — Творчість 2011, 8, с. * 1041—1049
- 2013 «Без уваги»
- 2014 «Світ закінчився»
- 2016 «Офіціант», «Вечір»,
Дитячі книги
- 1971 «Коли я один»
- 1972, 1990 «10 тортів»
- 1973 «Великий брат Маті і Маленька сестра Каті»
- 1974 «Аннед і Марс»
- 1984 «Дитина хоче розігнати клас»
- 1992 «Марнославство»
- 1994 «Ви ще боїтеся жабу?»
- 1994 «Піккуріллі»
- 1995 «Винний завод»
- 1997 «З вуст в уста»
- 1997 «Jette»
- 1998 «Піммі»
- 1999 «Сім капелюхів»
- 2003 «Школа — це двокрапка»
- 2003 «Саншайн»
- 2003 «Маленький гігант»
- 2005 «Лемміко, старший син»
- 2004—2006 підручник для дитячих садків і початкових класів «Я сам» (12 книг + карткова гра «Jonnakas Jott»)
- 2007 «Майстер Великого Шва»
- 2007 «Сліпий охоронець»
- 2008 «Маленький білий»
- 2008 «Dogfight»
- 2009 «Грати в щось»
- 2011 «Виклик»
- 2011 «Одинадцять до одного» (збірка книг, присвячених онукам)
- 2015 «Три леопарди»
- 2016 «Три тисячі хутра і сміливих»
Премії та нагороди
- 1981 Нагорода журналу «Looming»
- 1983 Літературний приз ім. Едуарда Вільде
- 1985 Нагорода журналу «Looming»
- 1987 Нагорода Ф. Тугласа Новела
- 1992 Поетична премія К. Е. Соуді
- 1996 Конкурс роману Естонії, другий приз
- 1998 Літературний приз ім. Едуарда Вільде
- 2000 Премія 3-го Естонського національного конкурсу.
- 2001 Орден Білої зірки 5-го ступеня
- 2002 Національний орден 4-го ступеня
- 2006 Державний герб III класу
- 2012 Почесна громадянка Тарту
- 2012 Великий Святвечір BG Forselius Society
- 2015 Почесний опікун Товариства Ванемуйне
Література про авторку
- 2004 Valeria Ränik, "Miski peab olema püha" Raamat Lehte Hainsalust
- 2008 Valeria Ränik, "Viis aastat vanemaks" Raamat Lehte Hainsalust 2
- Oskar Kruus: Peeglist ja kildudest, päikesest ja vastuhelgist, in: Looming 7/1960, S. 1108–1111.
- Ivar Grünthal: Aegumata õnn, in: Mana 2-3/1961, S. 203–206.
- Valeeria Villandi: Kristallpuhta kangelase lugu, in: Keel ja Kirjandus 3/1968, S. 186–187.
- Ruth Mirov: Pähkliotsijast, in: Keel ja Kirjandus 2/1973, S. 114–116.
- Endel Mallene: Kuidas hommikul edasi elada?, in: Looming 12/1982, S. 1704.
- Ine Viiding: Kuidas vastata antud küsimusele, in: Kirjanduse Jaosmaa 1983. Tallinn: Eesti Raamat 1985, S. 164–169.
- Peeter Olesk: Mis on kõige taga?, in: Looming 10/1988, S. 1431–1432.
- Asta Põldmäe: Pimeduse üksikjuht, in: Keel ja Kirjandus 10/1988, S. 610–617.
- Ain Kaalep: Visand Lehte Hainsalust, in Sirp ja Vasar 28. Oktober 1988.
- Tiit Kändler: Kes te märgatud olete, in: Looming 5/1989, S. 699–700.
- Lehte Sööt on jälle Lehte Hainsalu, in: Postimees 23. Januar 1993.
- Intervjuu Lehte Hainsaluga, in: Keel ja Kirjandus 10/1998, S. 704–708.
- Veiko Märka: Filoloogia või žurnalism, feminism või seksism?, in: Vikerkaar 1/2000, S. 109–112.
- Urmas Vadi: Kurikael Wiedemann, in: Looming 3/2000, S. 464–466.
- Eeva Park: Läbi kaleidoskoobi, in: Looming 3/2000, S. 466–467.
- Ele Süvalep: Ahel ja tee, in: Keel ja Kirjandus 6/2002, S. 440–443.
- Oskar Kruus: Romaan Eesti riigi idee idanemisest, in: Akadeemia 8/2002, S. 1750–1755.
- Valeria Ränik: Lehte Hainsalu: Miski peab olema püha. Tartu: s.n. 2004. 263 S.
Посилання
- Peeter Künstler, "Hea proosa, etem kui jutt" (romaani "Viis minutit enne vihma" arvustus)[недоступне посилання з вересня 2019] — Eesti Päevaleht 19. aprill 1997, lk 8
- Aivar Kull, "Hainsalu on kirjutanud oma parima teose" (romaanide "Viis minutit enne vihma" + "Viis minutit pärast vihma" arvustus)[недоступне посилання з липня 2019] — Tartu Postimees 30. oktoober 1998, lk 4
- Aivar Kull, "Lehte Hainsalu mitmekihiline ohvriromaan" (romaani "Kukelokuti" arvustus) — Sirp 14. jaanuar 2000, lk 12
- Olavi Ruitlane, "Vägistamise anatoomia" (romaani "Kukelokuti" arvustus) — samas, lk 13
- Hedda Maurer, "Valiku võimalikkusest" (romaani "Kukelokuti" arvustus) — Postimees/Arter 15. jaanuar 2000, lk 13
- Kati Murutar, "Ja teiste teekond ämmaemandast president Lennart Merini" (romaani "Kellakuuljad" arvustus) — Sirp 25. jaanuar 2002, lk 6
- Mai Kuurman, "Isekalt ustav armastaja Lehte Hainsalu"[недоступне посилання з липня 2019] — Eesti Naine 2002, nr 4
- Valeria Ränik, "Mu kallis Lehte" — Nukits 2002, lk 24–30
- Peeter Künstler, [Raamat: "Sul on teine"][недоступне посилання з липня 2019] — Eesti Ekspress 17. juuli 2003, lk B8
- Aivar Kull, "Lehte Hainsalu uurib noore neiu hingeelu" (romaani "Sul on teine" arvustus) — Postimees 31. oktoober 2003, lk 14
- Maimu Berg, "Lehtega tuttavaks saamine" (Valeria Räniku raamatu "Lehte Hainsalu: miski peab olema püha" arvustus) — Eesti Päevaleht 26. märts 2004
- Rein Raudvere, "Lehte Hainsalu: Parim kink emadepäevaks on laps" — Maaleht 6. mai 2004
- Aivar Kull, "Haldjalik portree Lehte Hainsalust" (Valeria Räniku raamatu "Lehte Hainsalu: miski peab olema püha" arvustus)[недоступне посилання з липня 2019] — Postimees 11. juuni 2004, lk 19
- Annely Suits, "Lehte Hainsalu: sõna võib olla tegu" (intervjuu) — Eesti Päevaleht / Arkaadia, 11. juuni2005, nr 3, lk 14
- Kati Murutar, "Lehte Hainsalu koguteos — haldjavanaema aeg" (esitleti publitsistikakogumikku "Dixi") — Pärnu Postimees 4. detsember 2007, lk 15
- Aivar Kull, Hainsalu haldjaportree sai juurde uusi jooni (Valeria Räniku raamatu "Viis aastat vanemaks" arvustus) — Tartu Postimees 31. oktoober 2008, lk 7
- LEHTE HAINSALU: mÕtisklus Õnnest mÕne Õ-sÕna pÕhjal EPL.ee, 16. mai 2009