Лежахів

Історія

Перша згадка про село зустрічається в 1470 р.

Відповідно до "Географічного словника Королівства Польського" в 1880 році Лежахів знаходився в Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, на відстані 4,5 км від Сіняви. Попри півтисячолітню латинізацію в селі не було власної римо-католицької парафії, латинники належали до парафії в Сіняві. Натомість в селі була греко-католицька парафія Ярославського деканату Перемишльської єпархії. Населення становило 769 мешканців, у тому числі 30 римо-католиків, 733 греко-католики і 6 євреїв.[2]

1910 року у селі було відкрито читальню "Просвіти". В Ярославському повіті вона займала друге місце за кількістю книг — 316 (станом на кінець 1930-х рр.). 190 жителів села були членами читальні (другий показник в повіті)[3].

1926 року в Лежахові було створено кооператив "Єдність"[4].

На 01.01.1939 в селі проживало 1010 мешканців, з них 720 українців-грекокатоликів, 110 українців-римокатоликів, 70 поляків, 100 польських колоністів міжвоєнного періоду, 10 євреїв[5]. Село належало до ґміни Сенява Ярославського повіту Львівського воєводства.

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак вже 28 вересня 1939 року мусили відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село у складі правобережної частини Ярославського повіту в ході утворення Львівської області включене до Любачівського повіту[6], а 17 січня 1940 року включене до Синявського району. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село знову було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська заволоділи селом, а в жовтні 1944 року правобережжя Сяну зі складу Львівської області передано Польщі.

Польські партизани пограбували будинки і кинули українських мешканців з мосту на річку Сян і розстріляли їх на воді. 18 квітня 1945 р. спалили половину села і вбили 10 осіб. У травні 1945 р. з села було переселено 72 українські сім'ї (287 осіб). Переселенці опинилися в селах Тернопільської, Львівської та Станіславської областей[7]. Решту українців (38 осіб) у червні 1947 р. депортовано на понімецькі землі[8].

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Церква

Податковий реєстр 1515 року документує сплату податку попом, отже вже тоді в селі була церква.

У селі знаходиться дерев’яний костел Найсвятішого серця Ісуса, який колись був греко-католицькою церквою святого Микити. 1796 року Шимон Дзьобек (тесля) збудував нову дерев'яну церкву на місці старої, знищеної пожежею. Це була парафіяльна церква, яка належала до Ярославського деканату. В 1831 р. до парафії входили також Черче, Гайди, Ходані, Слоти, Цідили; було 614 парафіян[9]. Після Першої світової війни (1924 року) перейшла до Сінявського деканату Перемишльської єпархії[10].

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][11]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 244 61 159 24
Жінки 256 55 150 51
Разом 500 116 309 75

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лежахів

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Leżachów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 193. (пол.)
  3. Коротка історія "Просвіти" в Ярославі / Ярославщина: історико-мемуарний збірник. Випуск 1. - Львів, 2009. - С.56-64
  4. Петро Вигінний. Українська кооперація Ярославщини і її вплив на національну свідомість населення / Ярославщина: історико-мемуарний збірник. Випуск 1. - Львів, 2009. - С.75-87
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 28.
  6. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  7. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944-1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)
  8. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Ярослав
  9. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831 (c. 32)
  10. Dmytro Błażejowśkyj - "Historical sematism of the Eparchy of Peremysl including the Apostolic Administration of Lemkivscyna (1828-1939)", Lwów 1995
  11. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання

<nowiki>

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.