Леонов Олексій Дмитрович

За період з 2001 року пройшло понад 100 всеукраїнських та зарубіжних мистецьких персональних виставок.

Персональні виставки

• • 2005 — Київ, Одеса;
  • 2006—2007 — Москва;
  • 2007 — Санкт-Петербург, Київ;
  • 2009 — Севастополь, Ялта (АР Крим), Артемівськ (нині Бахмут Донецької області),
  • 2009—2010 — Сімферополь;
  • 2010 — Донецьк, Маріуполь (Донецька область);
  • 2011 — Дніпропетровськ, Хмельницький;
  • 2012 — Сімферополь, Вінниця, Кременчук, Комсомоль­ськ (обидва — Полтавської області), Херсон;
  • 2013 — Гомель, Могильов;
  • 2013—2014 — Хмельницький, Миколаїв;
  • 2014 — Мінськ, Берестя (усі — Білорусь).

Роботи Олексія Леонова знаходяться більш ніж в 50 містах світу, таких як: Чикаго, Нью-Йорк, Вашингтон, Страсбург, Ле Бурже, Кельн, Берлін, Копенгаген, Іракліон, Прага, Варна, Куала-Лумпур, Монтевідео, Мумбаї, Калькутта, Пекін, Астана, Улан-Батор тощо. В Україні — Одеський літературний музей, Сімферопольський художній музей, Ізмаїльський історико-краєзнавчий музей Придунав'я (Одеська область).

Пам'ятник Костянтину Ціолковському та Сергію Корольову в Калузі. 2011, бронза

Одним із векторів творчості є інтерес до візантійського і давньоруського іконопису, осмислен­ня багатовікового багатства східних культур. Майстер має свій неповторний творчий стиль. Він працює з шамотною глиною. Техніка шамоту дозволяє зберегти всі особливості авторської ліплення і зближує її з технікою олійного живопису, при якій твір від задуму до завершення створюється самим автором. Олексій Леонов володіє ще однією важливою для мистецтва скульптури якістю, — його образи наповнює притягальний, інтуїтивно відчутний процес внутрішнього життя — живий вогонь духу. Також використовує бронзу, штучний камінь.

Важливе місце в творчості скульптора займають жіночі образи. Жіноча суть — захисниці, матері, дарувальниці, натхненниці — розкрита в скульптурах Олексія Леонова у всьому різноманітті. «Цариця Небесна», «Покровителька світу», «Покрова», «Аспазія», «Валькірія», «Муза філософії» — яскраві тому приклади. Становище жінки в суспільстві — це положення світу в цілому. Звертаючись до космічних, божественних проявів, до міфічних образів і символів, так само як і до теми материнства і дитинства скульптор відкриває світові ще одну істину: жіноче начало як джерело істинного Божественного захисту, як Світло Гармонії, Краси, самовідданість, Радості і Турботи.

Як об'єднуючий початок у творчості Олексія Леонова представлені і дитячі образи — символ приходу в світ нового духовно еволюціонує Людини — «Маленький Будда». Важлива для художника і тема єднання людини з природою і з тваринами: «Ідилія», «Орфей». Скульптурна композиція «Ідилія» демонструє взаємозв'язок людини і представника нижчих царств — ведмедя, за які людина у відповіді і в гармонії з якими покликана жити. Згідно світогляду автора, природа закликає людину до співмірності, до добротворчості.

Великий вплив на творчість скульптора здійснили життя та діяльність родини Реріхів — мислителів, художників і філософів. Портрети Микола Костянтиновича та Олени Іванівни і їх синів відрізняються не тільки прекрасним опрацюванням характерів, а й внутрішньою одухотвореністю і станом гармонії. Цілий ряд творів Олексія Леонова створений за мотивами картин Миколи Реріха, творчість і філософські погляди якого автор глибоко вивчає і розділяє. Це скульптури: «Рігден Джапо» (за картиною «Наказ Рігден Джапо»), «Страж» (за картиною «Страж входу»), «Покровителька Миру» (за картиною «Свята Покровителька») та багато інших. Скульптор пояснює це тим, що твори великих майстрів є як би вікнами до вищих світів краси.

• 2003 — «Віра, Надія, Любов та Мати їх Софія», «Ярослав Мудрий», «Покрова», «Великий Подорожній»;
• 2004 — «Цар Соломон», «Платон», «Софія — Премудрість Божа», «Судний день. Попередження», «Архангел Михаїл»;
• 2005 — «Судний день. Очищення», «Сократ», «Апостол Павло»;
• 2006 — «Мойсей», «М. Реріх. Чаша Мудрості», «Ной», «Іван Хреститель», «Авраам», «Архангел Михаїл із Небесним воїнством», «Г. Сковорода»;
• 2007 — «Аристотель», «Архангел Гавриїл», «Мадонна з Немовлям», «А. Рубльов», «Матір Світу», «Богородиця Милування»;
• 2008 — «Богородиця Кікська», «Жанна д'Арк»;
• 2009 — «Молитва», «Піфагор», «Св. Георгій Переможець»;
• 2010 — «Святий Іван Богослов», «Мойсей»;
• 2011 — «Святий Микола Чудотворець», «А. Куїнджі»;
• 2012 — «Ідилія», «Г. Сковорода»;
• 2013 — «Маленький принц»;
• 2014 — «Сапфо».

• 2007 — «Аполлон», «Муза» (обидві — Київ),
• 2009 — «Мати Тереза з діть­ми» (м. Колката, Індія);

• 2010 — Святому Сергію Радонезькому, імператору Акбару (обидва — Сімферополь).