Леонідас да Сілва

Футбольну кар'єру Леонідас почав з гри у місцевому клубі Ріо-де-Жанейро «Сан-Крістовао», а тоді — «Сіріо е Лібаньєс». У 18-річному віці Леонідас опиняється уже в третій команді, цього разу — «Бонсуцессо». За цю команду 24 квітня 1932 року нападник забив перший офіційний гол ударом-бісіклетою. У «Бонсуцессо» здібного форварда помітили тренери відомого уругвайського клубу «Пеньяроль». І наступний сезон Леонідас почав у новому клубі з сусідньої країни.

У збірній гравець прославився у першому ж своєму матчі. Це була гра проти Уругваю на розіграші Копа Америка. Леонідас вийшов на заміну за десять хвилин до завершення матчу, коли бразильці програвали 0:1. І 19-річний нападник зробив маленьке футбольне диво: забив до кінця гри два голи. Один з м'ячів потрапив у ворота після виконання Леонідасом своєї коронної бісіклети. Цей гол, до речі, став першим, який був забитий «ножицями» в офіційних матчах вже за збірну.

1934 року, після сезону в Уругваї, Леонідас повернувся до бразильського чемпіонату в клуб «Васку да Гама». Того ж року проходив і чемпіонат світу, на якому Бразилія вилетіла після першого ж матчу. Фатальною стал гра з іспанцями, які перемогли 3:1. Хоча єдиний гол Бразилії записав собі до активу якраз Леонідас.

Наступного 1935-го нападник вкотре змінив клуб. Тепер він на рік став гравцем елітного й заможного «Ботафоґу». Щоправда в команді талант Леонідаса не оцінили через расові упередження босів клубу. На їхню думку, негр виглядав блідим порівняно з іншим форвардом — Карвальйо Лейте. Йому ж віддав місце в основному складі збірної і тренер бразильців. Натомість Леонідас був змущений відсиджуватись на лаві запасних увесь сезон.

Через те і в «Ботафоґу» нападник не затримався більш, ніж на рік — помандрував до клубу «Фламенґу» з Ріо-де-Жанейро. Саме тут засвітилася його футбольна зірка на клубному рівні. Через те Леонідас залишився грати в команді на п'ять сезонів. За цей час він провів 179 матчів та забив 142 голи.

Під час одного з матчів «Фламенґу» проти аргентинської команди «Індепендьєнте» трапився дивний випадок. Леонідас, як то траплялося, забив гол бісіклетою. І тоді сталося неймовірне: удар настільки сподобався аргентинським футболістам, що вони всією командою, на чолі з воротарем, раптово побігли вітати щасливого й здивованого Леонідаса. Не менш здивувалися і суперники-бразильці, а також вболівальники на трибунах.

На піку своєї форми, після вдалого сезону у «Фламенґу», Леонідас поїхав у складі збірної на чемпіонат світу 1938 року. У першому матчі з Польщею бразильці в наднапруженій боротьбі здобули перемогу 6:5. У тій грі нападник деякий час грав босяком через проблеми з бутсами. Та це не завадило Леонідасу зробити перший покер в історії чемпіонатів світу.

У чвертьфіналі бразильці провели два матчі з Чехословаччиною й у кожному з них Леонідас забивав по голу. У півфіналі з італійцями тренер чомусь не випустив нападника на поле і бразильці програли. Натомість у матчі за третє місце проти шведів, Леонідас вийшов на поле й забив ще два голи. Завдяки їм Бразилія стала бронзовим призером чемпіонату. А сам Леонідас з вісьмома голами на рахунку став найкращим бомбардиром того чемпіонату світу.

За збірну Бразилії нападник виступав до 1946 року. Останнім для нього у футболці національної команди став матч проти Парагваю (1:1). Про забивний талант гравця свідчить і статистика його проведених матчів за збірну і голів у них. Адже в нього, одного з небагатьох, забиті м'ячі випереджають проведені матчі: Леонідас провів 24 гри і відзначився 25 голами.

Клубну кар'єру гравець завершив у клубі Сан-Паулу в 1951 році. Під час ігор за цю команду Леонідас ще двічі використовував свій удар-бісіклету: одного разу 14 червня 1942 року у матчі з Палмейрасом, а згодом — 13 листопада 1948 року в грі з італійським «Ювентусом». Опісля завершення кар'єри гравця, Леонідас недовгий час працював тренером. Але своє місце на довгий час віднайшов у коментаторській роботі на радіо. Помер 2004-го у віці 90 років через хворобу Альцгеймера, від якої страждав із 1974 року. Похований на цвинтарі у Сан-Паулу.

• Чемпіон штату Ріо-де-Жанейро: 1934, 1935, 1939, 1942
• Найкращий бомбардир чемпіонату штату Ріо-де-Жанейро (1938, 30 голів)
• Найкращий бомбардир Торнео Ріо-Сан-Паулу (1940, 11 голів)
• Чемпіон штату Сан-Паулу: 1943, 1945, 1946, 1948, 1949
  • Копа Ріо-Бранко (1932)
  • Копа Рока (1945)
• Найкращий бомбардир чемпіонату світу 1938 (8 голів)