Лепешняк

Лепешняк[1] (Glyceria) рід трав родини тонконогових широковідомих як «манна-трава» (mannagrass) або, як називають у Великій Британії — «солодкі трави» (sweet-grass). Багаторічні трави з повзучим кореневищем поширені у вологих регіонах в помірних областях по всьому світу. Деякі «манна-трави» (mannagrasses) вважаються бур'янами, а інші перебувають під загрозою зникнення.

Лепешняк
Лепешняк плавучий (Glyceria fluitans)  типовий вид
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Надтриба: Melicodae
Триба: Meliceae
Рід: Лепешняк (Glyceria)
R.Br.
Вікісховище: Glyceria

Опис

Цей злак росте по сирим лукам, канавах і берегах річок та досягає 1 метр заввишки, з рідкісною однобокою волоттю колосків. У нього шорсткі довгі й досить широкі для злаку листки і повзуче кореневище[2].

У світло-зелених колосків дозрівають округлі, в 1 міліметр довжиною зернівки. Ці зернівки містять до 75 відсотків крохмалю і до 10 відсотків білків.

Поширення

Ареал охоплює Північну Африку, Євразію, Австралію, Північну Америку й Південну Америку, оминаючи Амазонію. Росте у вологих місцях проживання[3].

Використання людиною

Збирають зернівки в другу половину літа і варять. Виходить каша, що сильно розбухає, приємна на смак і поживна[2].

Найкращий смак дають насіння манника з обдертою оболонкою. Обдерти її можна на відповідно відрегульованому кавовому млинку. Отримана з манника крупа носить назву польської. Нею заправляють супи для слабких хворих, які потребують дієтичного харчування[2].

Манник латинською мовою називається «гліцерія» (Glyceria), що означає: «солодкий». І дійсно, зернівки манника і каша з них солодкі[2].

Види

  1. Glyceria acutiflora
  2. Glyceria alnasteretum
  3. Glyceria arkansana
  4. Glyceria arundinacea
  5. Glyceria australis
  6. Glyceria borealis
  7. Glyceria canadensis
  8. Glyceria caspia
  9. Glyceria chinensis
  10. Glyceria colombiana
  11. Glyceria declinata
  12. Glyceria depauperata
  13. Glyceria drummondii
  14. Glyceria elata
  15. Glyceria fluitans
  16. Glyceria grandis
  17. Glyceria insularis
  18. Glyceria ischyroneura
  19. Glyceria latispicea
  20. Glyceria leptolepis
  21. Glyceria leptorhiza
  22. Glyceria leptostachya
  23. Glyceria lithuanica
  24. Glyceria maxima
  25. Glyceria melicaria
  26. Glyceria multiflora
  27. Glyceria nemoralis
  28. Glyceria notata
  29. Glyceria nubigena
  30. Glyceria obtusa
  31. Glyceria occidentalis
  32. Glyceria probatovae
  33. Glyceria pulchella
  34. Glyceria saltensis
  35. Glyceria septentrionalis
  36. Glyceria spicata
  37. Glyceria spiculosa
  38. Glyceria striata
  39. Glyceria tonglensis
  40. Glyceria voroschilovii

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Лепешняк // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
  3. POWO

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.