Лецка

Історія

Село вперше згадується 1589 р. як «Воля Лецка», належало до Тичинського ключа Перемишльської землі Руського воєводства.

Село знаходиться на заході Надсяння, де внаслідок примусового закриття церков у 1593 р. українське населення зазнало латинізації та полонізації. В архіві римо-католицької парафії Блажова зберігся документ 1637 р. про необхідність вигнання русинів з сіл Блажова, Бялка і Лецка. Греко-католики села належали до парафії Близенька, яка входила до Дуклянського деканату, а з 1843 р. — до Короснянського деканату Перемишльської єпархії. Після набуття автономії Галичиною в 1867 р. сполонізовано шкільництво і рештки українського населення.

У міжвоєнний період село належало до Ряшівського повіту Львівського воєводства.

У 1975-1998 роках село належало до Ряшівського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][2]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 470 111 299 60
Жінки 416 69 236 111
Разом 886 180 535 171

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лецка

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.