Ряшівський повіт (II Річ Посполита)

Ряшівський повіт (нім. Bezirk Rzeszów; пол. Powiat rzeszowski) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії та Польщі. Центром повіту було м. Ряшів.

Ряшівський повіт
ОкругРяшівський
Коронний край Королівство Галичини та Володимирії
Країна Австрійська імперія
Австро-Угорщина
ЦентрРяшів
Створений 1854
Площа 721,33 км² (1879)
Населення 104 364 (1869)
Найбільші міста Ряшів, Тичин, Блажова, Ґлоґув, Явірник Польський, Стрижів (1867—1899)

Королівство Галичини та Володимирії

Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Ряшів (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Кракові (за підпорядкованістю до якого повіти вважались належними до Західної Галичини на противагу апеляційному суду у Львові як критерію належності до Східної Галичини).

Сам Ряшівський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту) у складі округу Ряшів.

Після скасування окружних відомств наприкінці жовтня 1865 р. їх компетенція перейшла до повітових управлінь. За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема до попереднього Ряшівського повіту (з 29 самоврядних громад-гмін) приєднані повіти Тичин (з 30 гмін) і Стрижів (з 29 гмін) та більша частина повіту Ґлоґув (Братковичі, Буди, Ґлоґув, Ясьонка, Ліп'є, Новавесь, Рогожниця, Рудна Велика, Рудна Мала, Требовиська з Гуркою, Воля-Циха, Висока, Забайка та Зачерне). Однак у повіті існували й надалі 4 окремі судові округи (повіти) — Ряшівський, Тичинський, Ґлоґувський і Стрижівський.

У 1880 р. площа повіту становила 770,19 км², населення — 133 409 осіб (118 218 римокатоликів, 1857 грекокатоликів, 89 протестантів і 13 245 юдеїв), повіт включав 117 гмін-громад, 197 поселень (з них 1 місто — Ряшів, 7 містечок — Тичин, Блажова, Ґлоґув, Явірник Польський, Стрижів, Небилець, Чудець). Було 106 фільварків, 21 906 житлових будинків, 58 гуралень, 24 броварні.[1]

15 вересня 1896 р. Судовий округ Стрижів був вилучений з Ряшівського повіту та утворений повіт Стрижів.

Ряшівський повіт за переписом 1910 р. налічував 85 гмін (самоврядних громад) і 73 фільварки та займав площу 977 км². В 1900 році населення становило 133 135 осіб. За переписом 1910 р. населення становило 144 271 особа.

Польща
Ряшівський повіт
Основні дані
Країна: Польська республіка (1918—1939)
Воєводство: Львівське
Утворений: 1867
Населення: 185.100
Площа: 1 270 км²
Густота: 146 осіб/км²
Населені пункти та ґміни
Повітовий центр: м. Ряшів
Мапа повіту
Повітова влада

Включений до складу новоутвореного Львівського воєводства у 1920 році.

1 січня 1925 р. розпорядженням Ради Міністрів Польщі сільська гміна Стрижівське Передмістя включене до міста Стрижів[2]

01.04.1932 до Ряшівського повіту було приєднано частину з ліквідованого Стрижівського повіту.

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 10 квітня 1934 р. села Цєрпіш і Крачкова передані з Ряшівського повіту Львівського воєводства до Ланьцутського повіту того ж воєводства[3]

1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські ґміни[4] внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворена ґміна відповідала волості — об'єднувала громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувалась єдиним дуже великим селом.

Ряшівський повіт

Станом на 1934 рік:

Об'єднані сільські ґміни 1934—1939

Міста

Населення

На 01.01.1939 у восьми селах (Біла, Близенька, Бонарівка, Гадлі Шклярські, Гвоздянка, Матисівка, Висока, Залісся) повіту попри півтисячолітню політику полонізації проживали ще рештки українського населення Надсяння  — з 9 750 жителів було 1 715 україномовних українців-грекокатоликів і 1 420 польськомовних та 5 українців-латинників на фоні 6 465 поляків і 145 євреїв[6].

Примітки
  1. Powiat rzeszowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 154. (пол.)
  2. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 29 grudnia 1924 r. o rozszerzeniu granic gminy miejskiej Strzyżowa w powiecie strzyżowskim. (пол.)
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 10 kwietnia 1934 r. o zmianie granic powiatów rzeszowskiego i łańcuckiego w województwie lwowskiem. (пол.)
  4. Dz.U. z 1934 r. Nr 64, poz. 552 Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ Ряшівського повіту в Львівському воєводстві на ґміни (сільські муніципалітети)
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. (пол.)
  6. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 112
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.