Лижія Кларк

Лижія Кларк (порт. Lygia Clark справжнє ім'я Lygia Pimentel Lins; (1920—1988) — бразильська художниця і скульптор, широко відома своїми живописними й інсталяційними роботами.

Лижія Кларк
При народженні Лінс Лижія
Народження 23 жовтня 1920(1920-10-23)[1][2][…] або 23 вересня 1920(1920-09-23)[3]
Белу-Оризонті, Бразилія
Смерть 25 квітня 1988(1988-04-25)[4][5][6] (67 років) або 26 квітня 1988(1988-04-26)[3] (67 років)
  Ріо-де-Жанейро, Бразилія[7]
Країна  Бразилія[8]
Жанр живопис, скульптура
Діяльність художниця, скульпторка, викладачка університету, перформер, художник інсталяцій
Напрямок живопис
Вчитель Роберто Бурле-Марксd[9], Árpád Szenesd[9], Ісаак Добринський[9], Фернан Леже[9] і Zélia Salgadod[10]
Працівник Паризький університет[9]
Член Grupo Frented[7] і neo-concrete movementd[11][7]
Нагороди

Guggenheim International Awardd

 Лижія Кларк у Вікісховищі

Разом з Ґертрудою Ґольдшмідт і Мірою Шендель, стали найвідомішими американськими художницями другої половини XX століття.

Життєпис

Народилася 23 жовтня 1920 року в Белу-Оризонті в родині юристів: її батько — Джейр Перейра Лінс (Jair Pereira Lins) був адвокатом і сином міністра Верховного суду, а мати — Рут Мендес Піментел (Ruth Mendes Pimentel) була донькою адвоката. Лижія була третьою дитиною в родині, де ще росли Марія Беатріс, Соня і Франциско.[12]

У 1947 переїхала в Ріо-де-Жанейро, аби вчитися у бразильського ландшафтного архітектора Роберту Бурле Маркса і скульптора Зелії СалгадуТоді ж вирішила стати художницею.

У 1950 Лижія вирушила в Париж, де навчалася у Арпада Сенеша, Ісаака Добринського та Фернана Леже. Після своєї першої персональної виставки в Інституті ендопластики (Institut Endoplastique) в Парижі в 1952, художниця повернулася в Ріо-де-Жанейро і експонувалася в Міністерстві освіти і культури Бразилії.

Лижія Кларк і Файга Островер

Лижія Кларк була серед засновників гурту Grupo Frente, створеного у 1954. Присвятивши себе вивченню простору, вона приєдналася до художників: Еліо Ойтісіки, Дешіо Вієйре, Авраама Палатника, Жоао Хосе да Косте [pt], Івана Серпе та інших.

У 1957 взяла участь у першій виставці «National Concrete Art Exhibition» в Ріо-де-Жанейро.

Була учасницею «Superfícies Moduladas, 1952—57» і «Planos em Superfície Modulada, 1956—58». Брала також участь зі своєю роботою «Composições» у Венеційській бієнале в 1954 і повторно в 1968.

У 1961 отримала нагороду «кращий скульптор» на міжнародній бієнале мистецтва в Сан-Паулу[12]. Створювала інсталяції і працювала з боді-артом.

У 1959 приєдналася до експозиції «I Exposição de Arte Neoconcreta», підписавшись під маніфестом «Manifesto Neoconcreto»[13] разом з Амилкаром де Кастро, Феррейра Гулларом, Францем Вайсманном, Лижією Папе, Рейнальдо Жардимом і Теоном Спанудісом (Theon Spanudis[14][15]).

Кларк біля своєї роботи, 1972

Присвятивши себе в перше десятиліття своєї кар'єри живопису і скульптурі, після 1966 Лижія Кларк заявила, що відмовилася від мистецтва[16]. На початку 1970-х викладала мистецтво в Сорбонні.

Кларк також досліджувала ідею сенсорного сприйняття через її мистецтво.

З 1979 по 1988 вона дедалі більше рухалася в бік арт-терапії, ніж створювала нові роботи, використовуючи свою арт-терапію для лікування пацієнтів з психотичними розладами (психоз).

З початку 1980-х років Лижія Кларк поступово уповільнює темпи своєї діяльності.

У 1983 обмеженим тиражем була видана її книга «Livro Obra»[17], в якій розповідається про еволюцію робіт художниці від її найбільш ранніх творінь до кінцевої неоконкретної фази. У 1977 Кларк повернулася в Ріо-де-Жанейро, де померла від серцевого нападу у своєму будинку 25 квітня 1988.

У 1986 в Імператорському палаці Ріо-де-Жанейро була проведена виставка «IX Salão de Artes Plásticas» зі спеціальною експозицією, присвяченою Еліо Ойтісіка і Лижії Кларк. Виставка стала єдиною великою ретроспективою, присвяченою Лижії Кларк за її життя.

23 жовтня 2015 Google запустив дудл на честь святкування 95-річчя художниці, на якому логотип Google був стилізований під її роботу «Bichos».

У квітні 2018 на каналі «Радіокультура» спільно з Музеєм сучасного мистецтва «Гараж» вийшла програма «Лижія Кларк. Мобільні конструкції»[18].

Особисте життя

Лижія Кларк у 18 років вийшла заміж за інженера Алуісіо Кларка Рібейру (Aluísio Clark Ribeiro) і взяла його прізвище[19].

У них було троє дітей — Альваро, Едуардо і Елізабет[12].

Рекорди продажів

У травні 2013 робота Лижії Кларк «Contra Relevo», була продана за 4,5 мільйона реалів на аукціоні в Нью-Йорку, ставши найдорожчою бразильською роботою, проданою на аукціоні[20].

У серпні цього ж року її роботу «Superfície Modulada nº 4» продали на аукціоні «Bolsa de Arte de São Paulo» за 5,3 мільйона реалів — це найдорожчий твір мистецтва, будь-коли проданий у Бразилії на той час[20][21].

У 2015 Кларк втратила пальму першості після продажу картини «Vaso de Flores» Альберто да Вейга Гіньяра за 5,7 мільйона реалів[12].

На аукціоні Sotheby's в 2014 алюмінієва складна скульптура Кларк «Bicho-Em-Si-Md (No. IV)» (1960) була продана за 1,2 мільйона доларів, що вдвічі перевищило її стартову ціну.

Бібліографія
  • Guy Brett. «The Proposal of Lygia Clark». In: Catherine de Zegher (ed.), Inside the Visible. The Institute of Contemporary Art, Boston & MIT Press, 1996.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Lygia Clark
  3. The Fine Art Archive — 2003.
  4. SNAC — 2010.
  5. Itaú Cultural Enciclopédia Itaú Cultural — São Paulo: Itaú Cultural, 1987. — ISBN 978-85-7979-060-7
  6. Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 1998. — ISBN 978-1-884446-05-4
  7. https://hammer.ucla.edu/radical-women/artists/lygia-clark/
  8. Museum of Modern Art online collection
  9. https://www.theartstory.org/artist/clark-lygia/life-and-legacy/
  10. https://theartstory.org/artist/clark-lygia/life-and-legacy/
  11. https://www.tate.org.uk/art/art-terms/n/neo-concrete
  12. Biografia de Lygia Clark
  13. MANIFESTO NEOCONCRETO
  14. Theon Spanudis
  15. Theon Spanudis
  16. Ken Johnson (May 2, 2014), See It, Feel It, Touch It, Be Healed New York Times
  17. Livro-Obra | Lygia Clark
  18. Лижия Кларк. Мобильные конструкции
  19. Lygia Clark | Nicolás Sieber
  20. Tela de Lygia Clark bate recorde e é vendida por 5,3 milhões de reais em leilão Revista Veja (agosto de 2013)
  21. Tela é vendida a preço recorde Jornal Estadão

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.