Лисенко-Ткачук Ірина Василівна
Лисенко-Ткачук Ірина Василівна (11 січня 1952, Хабаровськ, Російська Федерація) — український живописець, Заслужений діяч мистецтв України, професор.
| Ірина Василівна Лисенко-Ткачук | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
11 січня 1952 (70 років) Хабаровськ, РРФСР, СРСР | |||
| Національність | українка | |||
| Країна |
 Росія →  Україна | |||
| Жанр | Живопис | |||
| Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Вчитель | Лопухов Олександр Михайлович і Гурін Василь Іванович | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Біографія
Лисенко-Ткачук Ірина Василівна народилась 11 січня 1952 року в Хабаровську Російської Федерації. 1976 року закінчила Київський художній інститут (викладачі Василь Гурін, Олександр Лопухов). 1987 року навчалась у творчих майстернях АМ СРСР у Києві (керівник С. Григор'єв). Займається творчою роботою, створює портрети діячів української науки, Церкви, літератури. У творчості переважає відтворення особистих рис. Художниця поетично сприймає світ, пише пейзажі, натюрморти. Лисенко-Ткачук І. В. — учасниця всеукраїнських та закордонних художніх виставок від 1976 року. Персональні виставки художниці відбулись у — у Києві (1997, 1999, 2006, 2008, 2010, 2012), Порту (Португалія, 2006, 2008, 2012), Лісабоні (2010).
Професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, член правління ВБО «Український фонд культури». Живе і працює в Києві.
Лисенко-Ткачук І. В. — відомий мистецтвознавець, автор низки мистецьких досліджень. Зокрема, у статті Особливості скульптурно-архітектурного оздоблення фасадів Маріїнського палацу висвітлила питання синтетичного поєднання мистецтва скульптури та архітектури. Автор розглядає характерні особливості, притаманні будівлі — зразку садово-паркової архітектури України у декоративному прикрашанні скульптурою фасадної частини.
Досягнення
- 1984 — Член Національної спілки художників України
- 2000 — Заслужений діяч мистецтв України
Твори
- 1984 - «Біля вікна», «Зима. Недільний день»
- 1989 — «М. Грушевський»
- 1995 — «Святійший Володимир — патріарх Київський і всієї Руси-України»
- 1997 — «Кардинал Мирослав Любачівський», «Філарет», «Йосиф Сліпий», «Симон Петлюра», «Любомир Гузар»
- 1998 — «Святійший патріарх Мстислав», «Митрополит Іларіон (Огієнко)»
- 2002 — серія абстракцій «Червоні риби, які з'їли сонце»
- 2008 — «Португальська родина», «Дніпро», триптих «Порту»
- 2009 — «Золота осінь», «Карпати»
- 2010 — «Вечір у Києві», «Катаріна і Олександра»
- 2014 — «Україночка», «Соняшники і діти», «Осінній натюрморт із білими квітами»
- 2015 — «Львівська панорама»
- 2013–15 — декоративний розпис «Кримська фантазія. Альтанка»
Література
- Лисенко-Ткачук, І. В. Арт-продюсування у контексті сучасного українського культурного середовища / І. В. Лисенко-Ткачук ; упор., наук. ред., відп. за вип.: С. М. Садовенко. // Діяльність продюсера в культурно-мистецькому просторі ХХІ століття: формування громадянського суспільства. : Зб. наукових праць. — К: НАКККІМ, 2016. — С. 204—206.
- Лисенко-Ткачук, І. В. Синтез мистецтв у сучасному міському середовищі (на прикладі Маріїнського архітектурного комплексу) / І. В. Лисенко-Ткачук // Мистецтвознавчі записки. — 2013. — Вип. 23. — С. 133—137.
Джерела
- Ірина Лисенко-Ткачук. Портрети: Каталог. К., 1996–98
- Овсієнко О. Слово про художника // Пам'ять століть. 1998. № 1
- http://esu.com.ua/search_articles.php?id=54913 // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.