Лобойківка
Лобо́йківка — село в Україні, у Петриківському районі Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 3 047 осіб. Орган місцевого самоврядування — Лобойківська сільська рада.
село Лобойківка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район/міськрада | Петриківський |
Рада | Лобойківська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA12020190090046672 |
Облікова картка | Лобойківка |
Основні дані | |
Населення | 3 047 |
Площа | 968,8 га км² |
Поштовий індекс | 51830 |
Телефонний код | +380 5634 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°40′32″ пн. ш. 34°41′14″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
67 м |
Відстань до залізничної станції |
Кількість вулиць 32
Будинків 1400 Газифіковано 845 буд Протяжність вулиць 60,7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 51830, с. Лобойківка, вул. Центральна, 91 |
Сільський голова | Грива Іван Павлович |
Карта | |
Лобойківка | |
Лобойківка | |
Мапа | |
|
Географія
Село Лобойківка розташоване за 3 км від лівого берега річки Оріль, вище за течією примикає село Мала Петриківка, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Балівка (Дніпропетровський район), на протилежному березі — село Єлизаветівка. У селі і навколо нього багато озер — залишки старого русла річки Оріль. До села примикає великий масив ставків рибного господарства (~ 1000 га). Через село проходять автомобільні дороги Т 0414 і Н31.
Див. також
Назва
Колись давно, ще за часів козацтва, жив козак Василь Лобойко. Він був хорошою, доброю і сміливою людиною. Служив він простим козаком на острові Мала Хортиця. Був одним з найкращих козаків, ходив у військові походи, головною метою яких зробити вільною та незалежною Україну. В одному бою козака Василя Лобойка було поранено. Після цього поранення він не зміг більше служити козаком та й був вже не молодий, тому пішов на пошуки місця для життя. Зупинився у невеликому хуторі, де жили люди привітні та добрі
Почав Василь там жити в мирі й спокої. Часто до нього бігали діти і розпитували життя козаків. Василь Лобойко з гордістю розповідав про відважних товаришів, про те, як вони будували Січ та як відправляли на своїх легендарних човнах-чайках в морські походи до Туреччини.
Також він розповідав, як людей приймають в козаки, як нелегко бути козаком, адже кожного дня на них чекали тяжкі випробування. Діти з радістю слухали його цікаві розповіді. Невдовзі старий козак помер від тяжких ран. Та люди довго пам'ятали про мужнього воїна. І до цього часу в селі живуть нащадки Лобойка, які з гордістю носять славне прізвище - Лобойко. А село на його честь зветься Лобойківкою.
Історія
Часом заснування села вважається XVIII ст. Першим поселенцем у степах Петриківки була сім'я Лобойко. На прізвисько першого поселенця і було названо поселення Лобойківка. В 1793 році Лобойківка входила до складу Петриківки.
Станом на 1886 рік в селі Петриківської волості Новомосковського повіту мешкало 660 осіб, налічувалось 100 дворів, існували православна церква, школа, поштова станція, відбувалось 2 ярмарки на рік[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 692 осіб (343 чоловічої статі та 349 — жіночої), з яких 692 — православної віри[2].
В 1870 році відкрилася перша церква і церковно-парафіяльна школа, в 1912 році - семирічна школа.
Археологія
Біля села пам'ятка археології національного значення — Курган Могила-Майдан середній. Розкопки проведені 1966 року виявили найбільший у регіоні скарб бронзових виробів. Тут також є бронзове поселення Лобойківка-1, розкопане у 2007 року археологом Володимиром Ромашко[3].
Комплекс культових предметів з поховання катакомбної культури: молоточкоподібні шпильки, намисто з кісток хижака, що датуються серединою II тисячоліття до Р.Х. з кургану 2, поховання.
Сьогодення
На території села налічується 15 магазинів та кіосків, 7 кафе - барів, 10 сільськогосподарських формувань та 17 фермерських господарств. Працює дитячий садок, лікарня, поштове відділення зв’язку, аптека, Будинок культури, Лобойківська бібліотека, якій у 2008 році виповнилось 60 років. У центрі села знаходиться стадіон, де Лобойківська команда «Арарат» проводить свої матчі. Спортивні тренування проходять у спортивному залі при Будинку культури.
Всі православні обряди проходять у Свято–Преображенському Храмі.
Гостинно зустрічає дітей Лобойківська середня загальноосвітня школа. Навчально – виховний процес здійснюють досвідчені педагоги.
Лобойківка – село, можна сказати, приміське, і в цьому його специфіка; багато сільських жителів працює на Балівському хлібокомбінаті та ЖБІ, на птахофабриці «Оріль – Лідер», ПМК-43, тепличному комбінаті, а також у місті. Та й традиційна психологія селянина вже дещо змінилася: люди займаються переважно торгівлею.
Економіка
- СТОВ «Батьківщина».
- СТОВ «Більшовик».
- ППФ «Оріон».
- СТОВ «Україна-2001».
- ТОВ НВП «Дніпровське».
Об'єкти соціальної сфери
- Лобойківська середня загальноосвітня школа
- Дитячий садочок.
- Будинок культури.
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-61)
- http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vdpu/history/2007_15/marina,%20romashko%2015.pdf
Література
- Лобо́йківка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.266