Лозове (Чернівецький район)
Лозове́ — село в Україні, у Чернівецькій селищній громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Вінницької області. Населення становить 596 осіб.
| село Лозове | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район/міськрада | Могилів-Подільський район |
| Рада | Чернівецька селищна громада |
| Облікова картка | Лозове |
| Основні дані | |
| Населення | 681 |
| Площа | 2,252 км² |
| Густота населення | 302,4 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 24114 |
| Телефонний код | +380 4357 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°30′39″ пн. ш. 28°01′53″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
213 м |
| Водойми | річка Лозова |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 24114, Вінницька обл., Чернівецький р-н, с. Лозове, вул. Соборна, 4 |
| Карта | |
  Лозове | |
 Лозове | |
| Мапа | |
| |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області.» увійшло до складу Чернівецької селищної громади [1]
Назва
7 червня 1946 р. хутір Юзине Людвиківської сільської Ради отримав назву хутір Йосипівка, а село Людвиківка отримало назву «Лозове» і Людвиківську сільську Раду названо Лозівською.[2]
Географічні дані
Відстань до центру громади — 11 км, а до обласного — 140 км. До територіальної громади Лозівської сільської ради крім Лозового входили також села Скалопіль та Коси. В селі 301 дворів (із них 245 жилих). Кількість жителів на 01.01.2013. становила 596 чоловік. Сільський голова Продан Вячеслав Анатолійович 1964 року народження. Обраний на виборах 31 жовтня 2010 року.
Площа землі підпорядкована сільській раді — 2732 га. Землі сільради межують із землями Гонтівської с/р (на заході), Чернівецької с/р (на півночі), Мазурівської с/р (на сході), Вила-Ярузької с/р та Грушанської с/р (на півдні).
Село розкинулося по обидва боки вздовж річки Лозової нижче села Гонтівки протягом 4,5 км.
В основі фундаменту території села лежить Південно-Західна частина Українського кристалічного щита. Виходи кристалічного фундаменту (гранітів) на земну поверхню можна побачити по берегах річки Лозової. Вони вкриті товщею осадових порід вапняків, піску, глини. Поклади гірських порід розробляються відкритим способом. В селі є піщаний, вапняковий та глиняний кар'єр.
Рельєф території ярково-балковий, крутосхили річкової долини глибоко порізані ярами, що виникли в результаті розмиву гірських порід талими та дощовими тимчасовими водними потоками. Глибина врізу річки в навколишній рельєф становить понад 100 м. Долина річки поступово звужується, лівий схил стає таким крутим, що на ньому не можливо будувати будинки або проводити с\г роботи.
Основною водною артерією села є річка Лозова. По долині річки є близько 10 джерел, які використовуються для пиття.
Ґрунти в селі чорноземні, утворені річковими наносами.
Рослини типові для села: верба, клен, акація, вільха.
Історія
На 1884 р. село належало до Сербської волості Могилівського повіту (на межі з Ямпільським) Подільської губернії. Було 410 мешканців, 84 двори. Земля горбиста, глиниста, у власності селян — 407 десятин, поміщиків Войткевичів — 804 десятини (попередньо володіли Любомирські). Село належало до парафії в Чернівцях.[3]
Сучасність
В селі є середня школа, у якій навчається 66 учні (2018 рік). В школі працює 18 учителів та 10 працівників по обслуговуванню. Директор школи Барановська Л. І. визнана «Людиною року в освіті Вінницької області за 2009». В школі діє народний фольклорний ансамбль учителів «Вербиченька». Школа є базовою в районі по екології.
26 грудня 2011 року відновлено роботу дитячого садочка розрахованого на 19 дітей. Зав.садочком Продан Марія Петрівна.
В селі є будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, магазин, олійня, а також православна церква, будинок молитви ЄХБ та П'ятидесятників.
Місцеве сільськогосподарське підприємство збанкрутувало, тому жодна галузь рослинництва або тваринництва не розвивається. Жителі здали свої земельні паї в оренду. На них вирощують культури, що дають доходи: соняшник, ріпак, пшениця. Серед жителів села мають роботу близько 50 чоловік інші є безробітними.
Видатні вихідці села
- Талановитий фольклорист Сафроняк Микола Тихонович (1939 - 2019). Працював викладачем Тульчинського училища культури. Він організував в селі фольклорний ансамбль «Джерело», відродив в Лозовому Великодні гаївки, які проводяться на третій день Великодня.
- Генерал Кравчук Дмитро Петрович (1959—2018).
Примітки
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 31 жовтня 2021.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Вінницької області»
- Ludwikówka (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 473. (пол.)
Література
- Го́нтівкаа // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.448