Лозовий Костянтин Митрофанович

Народився 14 січня 1930 року в місті Чуднові (тепер Житомирська область, Україна). 1958 року закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (викладачі Вітольд Манастирський, Іван Севера, Луїза Штернштейн). Член КПРС.

Жив в Ужгороді, в будинку на вулиці Золотій № 24. Помер в Ужгороді 4 травня 1976 року.

Працював в галузі станкової та монументальної скульптури. Створював композиції у техніках карбування та різьблення.

Монумент Слави.

Серед робіт:

• «Портрет Героя Радянського Союзу Олекси Борканюка» (1960, у співавторстві з Михайлом Поповичем);
• «Лісоруб» (1960);
• «Кобзар» (1964);
• «Партизан» (1965);
• монумент Слави в Мукачевому (1969, у співавторстві з Михайлом Поповичем);
• «Закохані» (1969);
• «Сім’я» (1969);
• «Подруги» (1972);
• «Птиці» (1973);
• «Праця» (1974);
• «Джордано Бруно перед інквізицією» (1974);
• «Солекоп» (1975).

Брав участь у республіканських виставках з 1960 року.

• Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — 563 с., сторінка 273;
• Кузьма Б. І. Лозовий Костянтин Митрофанович //Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.