Лопань (притока Уди)

Довжина річки становить 96 км, площа басейну 2000 км². Витрата води за 17 км від гирла становить 2,24 м/сек[1]. Лопань впадає в Уди на віддалі 52 км від її гирла. Похил річки 0,89 м/км[2]. Річище зрідка ділиться на рукави, утворюючи острови. Ширина русла від 1 до 20 м, глибина від 0,3 до 1 м. В період весняного розливу річка піднімається на 1,5 — 2 м. Швидкість течії 0,2 — 0,3 м/сек, на окремих ділянках до 0,8 м/сек. Береги низькі, в межах Харкова обваловані або фанеровані гранітом, а русло поглиблене. Живлення річки в основному снігове. У грудні та січні річка промерзає до дна[3]. Весняні розливи трапляються на ділянках вище Харкова[4], проте інколи і в межах Харкова (Павлівка та Сортувалка)[5][6].

Весняні розливи річки Лопань або великі опади, які спричиняли повені у Харкові, траплялися систематично протягом ХІХ століття, зокрема, у 1785, 1805, 1851, 1853, 1877, 1883, 1889, 1893, 1915[7] та 1925 роках. Після повені 1893 року набережні у Харкові були підняті на 4 сажені[8].

Екологічні проблеми річки були причиною для звернень громадян до органів влади щодо необхідності її розчистки[9].

Зовнішні зображення
	Закрут в Безруках. Річка тече вниз. Безруки, Харківська область.

Витік річки розташований 50°30′ пн. ш. 36°21′ сх. д. між селом Весела Лопань і селищем Жовтневий Бєлгородської області[10]. Тече спочатку на південний захід, далі поступово повертає на південь і південний схід. Російсько-український кордон перетинає біля села Гранова. Впадає до Уди в південній частині міста Харкова, біля мікрорайону Липовий Гай.

На річці Лопань розташовані селища міського типу Жовтневий, Козача Лопань, місто Дергачі, а в місці злиття з річкою Харків розташована центральна частина міста Харкова.

Найбільші притоки: Саржинка, Харків, Лозовенька (ліві).

На Лопані в межах Харкова побудовано кілька гребель для регулювання стоку води: Павлівська (побудовано 1965, реконструйовано 2009)[11][12][13][14], Лопанська (побудована у 1933 році, найстаріша гребля у Харкові, з середини 2000-х перебуває у вкрай аварійному стані, у 2012 році передбачалось спорудити замість неї нову греблю, але лише у 2016 році проведено тендер з реконструкції, а роботи мали розпочатися у 2018 році)[15][16][17][18][19][20][21] та Гончарівська (побудована у 1934 році, капітальний ремонт проводився у 2008—2009 роках, якого не було 37 років)[22][23][24][12][25] На притоці Лопані — Лозовеньці влаштовано Лозовеньківське водосховище із комплексом гідрологічних споруд[14][26].

Гончарівська гребля здійснює обводнення і регулювання рівня стоку для попередження повеней та підтоплень на річці Лопані та її притоці Харкові у центральній частині міста. Регулярно відбувається водоскид та обмілення харківських річок для нормалізації річки та для очищення їх берегів від сміття чи для ремонтних робіт.[22][27][28][29][30][31][32][33][34][35] Такі обмілення викликали незадоволення і ставали приводом для створення петицій до міської влади від мешканців Харкова[36][37].

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.