Лотар Дебес

Лотар Дебес (нім. Lothar Debes; 21 червня 1890, Айхштет 14 жовтня 1960, Оснабрюк) — командир з'єднань військ СС, группенфюрер СС і генерал-лейтенант військ СС (30 січня 1944). Кавалер Німецького хреста у сріблі (7 лютого 1945).

Лотар Дебес
нім. Lothar Debes
Народився 21 червня 1890(1890-06-21)[1]
Айхштет, Середня Франконія, Баварія, Німецька імперія
Помер 14 липня 1960(1960-07-14)[1] (70 років)
Оснабрюк, Нижня Саксонія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність політик
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Членство СС
Військове звання Группенфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Deutsche Reichsparteid
Нагороди
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
За поранення (нагрудний знак)
Йольський свічник СС
Кільце «Мертва голова»

Біографія

Ранні роки

Народився 21 червня 1890 року в Айхштеті.

Закінчив Баварський кадетський корпус. 10 січня 19 поступив на службу в 18-й Баварський піхотний принці Лідвіга Фердинанда полк (Ландау), в 1913 році переведений в 88-й (2-й Нассауський) піхотний полк. Після закінчення військового училища в Данцизі 27 січня 1912 року отримав звання лейтенанта.

Перша світова війна

Учасник війни. 24 червня 1916 року важко поранений осколками гранати і після лікування призначений у штаб 18-го армійського корпусу. З 27 вересня 1916 року заступник ад'ютанта штабу 18-ї армії. З жовтня 19 16 року 2-й ад'ютант, в 1918 році — ордонанс-офіцер штабу 223-ї піхотної дивізії.

З травня 1918 року служив у військово-транспортному командуванні в Брюсселі, а потім в Берліні. Працював у відділі «К», який займався постачанням Західного фронту водними шляхами. Пізніше призначений у штаб начальника польових залізниць при транспортному відділі МКД (дирекції військових каналів) в Брюсселі. На початку листопада 1918 року займався організацією оборони лінії Антверпен-Маас.

За бойові заслуги нагороджений Залізним хрестом 1-го та 2-го класу; капітан (з 18 жовтня 1918 року).

Міжвоєнний період

Після війни навчався, а потім працював торговцем в Кельні. В 1920-25 роках працював у керівництві великої фірми. В 1925-29 рр. голова невеликого ринкового магазину (складу). У 1929-37 роках службовець фірми. 

В цей час пов'язав свою долю з нацистами. 1 травня 1930 року вступив в НСДАП (партійний квиток № 240 110), 1 березня 1937 року в СС (службове посвідчення № 278 963), у званні штурмбаннфюрера СС. Якийсь час служив у земельній полоції в Кельні. З 1937 року інструктор юнкерського училища СС «Брауншвайг», на цій посаді його і застала війна.

Друга світова війна

1 січня 1940 року призначений командиром юнкерського училища СС «Брауншвайг». З 1 січня 1942 — командир 2-ї піхотної бригади СС на радянсько-німецькому фронті. З 22 лютого 1942 року — командир 9-го піхотного полку СС «Туле».

З 10 серпня 1942 по 15 лютого 1943 року командир юнкерського училища СС у Бад-Тельці, в той же час з 6 по 25 січня навчався на курсах полкових командирів в училищі рухомих військ і Вюнсдорфі. З 15 лютого по 12 листопада 1943 року командир 10-ї танкової дивізії СС «Карл Великий», пізніше «Фрундсберг». З 15 жовтня 1943 по 14 червня 1944 року командир 6-ї гірської дивізії СС «Норд».

З 15 червня 1944 року по 21 червня 1944 року командувач військами СС на Сході (зі штаб-квартирою у Кракові). Пізніше призначений командувачем військами СС в Італії, залишаючись на цій посаді до травня 1945 року.

Лотар Дебес помер 14 жовтня 1960 року в Оснабрюці.

Звання

Нагороди групенфюрера СС Дебеса

Перша світова війна

Література

  1. TracesOfWar
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.