Лотар Коллатц

Лотар Коллатц (нім. Lothar Collatz; 6 липня 1910 — 26 вересня 1990) — німецький математик. Його ім'ям названа досі не вирішена гіпотеза Коллатца або ж проблема 3x + 1. Його ім'ям також названа формула Коллатца — Віландта для власного значення Перона — Фробениуса позитивної квадратної матриці. Крім того, робота Коллатца 1957 року з Ульріхом Сіноговіцем[8], який загинув під час бомбардування Дармштадта у роки Другої світової війни[9], поклала початок спектральної теорії графів.

Лотар Коллатц
нім. Lothar Collatz
Народився 6 липня 1910(1910-07-06)[1][2][…]
Арнсберг, Німеччина
Помер 26 вересня 1990(1990-09-26)[1][2][…] (80 років)
Варна, Болгарія
Країна  Німеччина
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Гумбольдтський університет Берліна, Геттінгенський університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і Грайфсвальдський університет
Галузь математика
Заклад Гамбурзький університет, Ганноверський університет, Гумбольдтський університет Берліна і Університет Карлсруе
Науковий керівник Erhard Schmidtd і Alfred Klosed[3]
Аспіранти, докторанти Frank Nattererd[4], Heinz Ungerd[5], Karl-Peter Hadelerd[6], Heinrich Karl Bauersfeldd[7], Ludwig Elsnerd[7], Johann Schröderd[7], Wolfgang W. E. Wetterlingd[7], Erich Bohld[7], Werner Uhlmannd[7], Bodo Wernerd[7], Werner Krabsd[7], Klaus Glashoffd[7], Claus Peter Ortliebd[7], Günter Bertramd[7], Jürgen Sprekelsd[7], Helmut Krischd[7], Peter Brunsd[7], Henning-Peter Henningsend[7], Hans-Heinrich Bötherd[7], Rita Meyer-Spasched[7], Julius Albrechtd[7], Detlef Wurld[7], Reiner Hassd[7], Heinrich Voßd[7], Jochen Wernerd[7], Gerhard Opferd[7], Christoph Maasd[7], Heinrich Heinzerlingd[7], Hans Ehrmannd[7], Walter Correlld[7], Peter J. Kochd[7], Helmut Metzd[7], Hans H. Gloistehnd[7], Alfred-Georg Meyerd[7], Harry Feldmannd[7], Peter Hempeld[7], Rüdiger Nicoloviusd[7], Elsbeth Bredendiekd[7], Ingbert Georg Kupkad[7], Burkhard Moniend[7], Bernhard Fleischmannd[7], Wilfrid Kellerd[7], Jürgen Spießd[7], Hein Dietrich Drevesd[7], Frank Lempiod[7], Henning Flügged[7], Johann Neumannd[7], Wolf Hofmannd[7], Jörn Glaserd[7], Herbert von Deind[7], Detlef Rheniusd[7] і Klaus Roleffd[7]
Членство Леопольдина
Нагороди

почесний доктор Віденського технічного університетуd

Honorary doctor of the Dresden University of Technologyd

honorary doctor of the University of Augsburgd

 Лотар Коллатц у Вікісховищі

Біографія

Народився в Арнсберзі, Вестфалія. Коллатц навчався у кількох університетах Німеччини, включаючи Берлінський університет під керівництвом Альфреда Клозе, і отримав докторський ступінь в 1935 році за дисертацію під назвою Das Differenzenverfahren mit höherer Approximation für lineare Differentialgleichungen (Метод кінцевих різниць вищого наближення для лінійних диференціальних рівнянь). Потім він працював асистентом в Берлінському університеті, а в 1935 році перейшов в Технічний університет Карлсруе. Там він також отримав хабілітат в 1937 році. З 1938 по 1943 рік працював приват-доцентом в Карлсруе. У роки війни він працював з Алвін Вальтером в Інституті практичної математики Дармштадтського технічного університету[10].

З 1952 року до виходу на пенсію в 1978 році Коллатц працював в Гамбурзькому університеті, де в 1953 році заснував Інститут прикладної математики. Після виходу на пенсію в якості почесного професора він продовжував брати активну участь в математичних конференціях.

За свій великий внесок у цю область Коллатц за життя удостоївся великої кількості нагород, в тому числі:

Він несподівано помер від серцевого нападу в Варні, Болгарія, під час участі в математичній конференції.[11]

Вибрані роботи
Лотар Коллатц 1984
  • Das Differenzenverfahren mit höherer Approximation für lineare Differentialgleichungen (= Schriften des Mathematischen Seminars und des Instituts für angewandte Mathematik der Universität Berlin – Band 3 / Heft 1), Лейпциг, 1935 р
  • Eigenwertprobleme und ihre numerische Behandlung. Лейпциг 1945 р
  • Eigenwertaufgaben mit technischen Anwendungen. Лейпциг 1949 +1963
  • Numerische Behandlung von Differentialgleichungen. Берлін 1951[12] 1 955[13] (англ. Пер. 1966)
  • Differentialgleichungen für Ingenieure. Штутгарт 1960
  • з Вольфгангом Веттерлінгом: Optimierungsaufgaben Berlin 1 966, 1971 (англ. пер., 1975)
  • Funktionalanalysis und Numerische Mathematik. Берлін 1964
  • Differentialgleichungen. Eine Einführung unter besonderer Berücksichtigung der Anwendungen. Штутгарт, Teubner Verlag, 1966, 7-е изд. 1990 р
  • з Юліусом Альбрехтом: Aufgaben aus der angewandten Mathematik I. Gleichungen in einer und mehreren Variablen . Наближення. Берлін 1972 р
  • Numerische Methoden der Approximationstheorie. т. 2. Vortragsauszüge der Tagung über Numerische Methoden der Approximationstheorie vom 3.-9. Червень 1973 року інститут Mathematischen Forschungsinstitut Oberwolfach, Штутгарт, 1975 г.
  • Теорія наближень: Tschebyscheffsche Approximation und Anwendungen. Teubner 1 973

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118521543 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Архів історії математики Мактьютор
  3. Математична генеалогія — 1997.
  4. Математична генеалогія — 1997.
  5. Математична генеалогія — 1997.
  6. https://katalogplus.sub.uni-hamburg.de/vufind/Record/044779453?rank=1
  7. Математична генеалогія — 1997.
  8. Von Collatz, L. and Sinogowitz, U., 1957, December. Spektren endlicher Grafen. In Abhandlungen aus dem Mathematischen Seminar der Universität Hamburg (vol. 21, no. 1, pp. 63–77). Springer-Verlag.
  9. Mallion, R.B., 2005. An autobiographical account of chemical graph theory in the years surrounding the launch of MATCH: An Oxford participant's highly personal and parochial reminiscence about the period 1969—1976. Match-Communications In Mathematical And In Computer Chemistry, 53(1), pp. 15–52.
  10. Webmaster, Dept Mathematik (22 серпня 2019). Homepage Lothar Collatz (ug). www.math.uni-hamburg.de (нім.). Процитовано 16 вересня 2019.
  11. https://www.math.technion.ac.il/hat/people/obits/collatz.pdf
  12. Milne, William Edmund (1953). Review: Numerische Behandlung von Differentialgleichungen, by L. Collatz, 1951. Bull. Amer. Math. Soc. 59 (1): 94–96. doi:10.1090/s0002-9904-1953-09668-9.
  13. Milne, William Edmund (1956). Review: Numerische Behandlung von Differentialgleichungen, by L. Collatz, 1955. Bull. Amer. Math. Soc. 62 (1). doi:10.1090/s0002-9904-1956-09990-2.

Джерела

Література
  • J Albrecht, P Hagedorn and W Velte, Lothar Collatz (German), Numerical treatment of eigenvalue problems, vol. 5, Oberwolfach, 1990. (Birkhäuser, Basel, 1991), viii-ix.
  • I Althoefer, Lothar Collatz zwischen тисяча дев'ятсот тридцять три und 1950 — Eine Teilbiographie (German), 3-Hirn-Verlag, Lage (Lippe), 2019.
  • R Ansorge, Lothar Collatz (6 July 1910 — 26 September 1990) (German), Mitt. Ges. Angew. Math. Mech. No. 1 (1991), 4-9.
  • U Eckhardt, Der Einfluss von Lothar Collatz auf die angewandte Mathematik, Numerical mathematics, Sympos., Inst. Appl. Math., Univ. Hamburg, Hamburg, 1979 (Birkhäuser, Basel-Boston, Mass., 1979), 9-23.
  • L Elsner and KP Hadeler, Lothar Collatz – on the occasion of his 75th birthday, Linear Algebra Appl. 68 (1985), vi; 1-8.
  • RB Guenther, Obituary: Lothar Collatz, 1910—1990, Aequationes Mathematicae 43 (2-3) (1992), 117—119.
  • H Heinrich, Zum siebzigsten Geburtstag von Lothar Collatz, Z. Angew. Math. Mech. 60 (5) (1980), 274—275.
  • G Meinardus, G Nürnberger, Th Riessinger and G Walz, In memoriam: The work of Lothar Collatz in approximation theory, J. Approx. Theory 67 (2) (1991), 119—128.
  • G Meinardus and G Nürnberger, In memoriam: Lothar Collatz (July 6, 1910 — September 26, 1990), J. Approx. Theory 65 (1) (1991), i; 1-2.
  • JR Whiteman, In memoriam: Lothar Collatz, Internat. J. Numer. Methods Engrg. 31 (8) (1991), 1475—1476.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.