Луганський тролейбус

Проект пуску тролейбусу у Луганську обговорювався у 1945, 1950 та 1961 роках.

Обкатка першої лінії луганського тролейбуса відбулася 16 січня 1962 року, а вже 25 січня 1962 року розпочався регулярний тролейбусний рух у місті[1]. Тогочасний тролейбусний парк налічував 3 тролейбуси, що курсували за маршрутом «Палац спорту — Мікрорайон» (сучасний Квартал Шевченка), довжина маршруту становила 11 км[2].

20 листопада 1962 року маршрут № 1 було подовжено від Палацу спорту до вулиці Чапаєва, довжина лінії збільшилась до 12,3 км[3].

У листопаді 1963 року Київський завод електротранспорту ім. Ф. Дзержинського поставив до Луганська 7 машин типу Київ-4[3].

10 січня 1964 року тролейбусну лінію було подовжено на 3 км та відкрито маршрут № 2 сполученням вулиця Чапаєва — містечко заводу Жовтневої Революції[3]. 29 грудня лінію було подовжено до кварталу Молодіжного на 5,2 км.

У 1964 році відбулася перенумерація маршрутів за чеським або польським прикладом: маршрут № 1 став маршрутом № 51, маршрут № 2 — маршрутом № 52. Протягом 1964–1965 років планувалось провести тролейбусні лінії від вулиці Радянської по 23-й лінії до Заводу імені Жовтневої Революції (нереалізований проект) та подовжити існуючу лінію до Сільгоспінституту та шахти «Ворошиловградська № 1» (подовжено у 1983 році)[3].

У 1965 році тролейбусну лінію подовжено від вулиці Чапаєва до кварталу Гайового, з'явився нерегулярний маршрут № 51А «Палац спорту» — Автовокзал", що втім проіснував нетривалий час[3].

1 квітня 1966 року було відкрито маршрут № 53 сполученням «Будинок оборони (Автовокзал) — Квартал Молодіжний». 20 травня лінію маршрутів № 52 та № 53 було подовжено на 5,2 км від кварталу Молодіжний через Ворошиловградський машинобудівний інститут до кварталу Гагаріна[3].

Тролейбус Škoda 9Tr (№ 099), який використовується як «технічна допомога» в Луганську (2012)

Станом на 1969 рік в луганському тролейбусному парку налічувалось вже понад 100 одиниць рухомого складу. У 1970 році луганський тролейбусний парк поповнився кількома тролейбусами чеського виробництва «Škoda».

У 1983 році тролейбус з'єднав Луганськ з селищем міського типу Ювілейним (маршрут № 57).

У 1984 році місто отримало перші тролейбуси Škoda 14Tr.

У 1988 році введена в експлуатацію лінія від кварталу Гайового до кварталу Південного, у зв'язку з чим, маршрут № 51 було подовжено до нової кінцевої зупинки.

Станом на 1990 рік у місті працювало приблизно 120 тролейбусів моделей Škoda 9Tr та Škoda 14Tr. Мережа складалась з 7 тролейбусних маршрутів:

У 1993 році відбулося поповнення рухомого складу тролейбусів Луганська ЮМЗ Т1[4]. Тролейбуси надходили невеликими партіями протягом всього 1993 року. Загалом луганський тролейбусний парк поповнився 15 новими машинами. В цьому році почав працювати новий маршрут № 58 «Квартал Південний — Площа Героїв ВОВ», а маршрут № 51 було скорочено до кварталу Гайового. Також скорочено лінію маршруту № 52 «Завод імені Пархоменко — Квартал 50-річчя Жовтня».

У 1994 році, у зв'язку з аварією трамвая на вулиці 16 лінія, що спричинила до гибелі 26 чоловік, була спроваджена експертиза у трамвайному та тролейбусному депо. Замість технічного персоналу, який випустив на лінію несправну машину, покарання понесли саме трамваї і тролейбуси, які не змогли пройти експертизу на придатність. В тролейбусному депо було списано понад 60 тролейбусів Škoda 9Tr, скасовано маршрути № 55 та 56.

На початку 2000-х років маршрут № 51 повернувся до кінцевої зупинки «Квартал Південний», а маршрут № 58 було скасовано. У 2003 році скасований маршрут № 52, у зв'язку з недостатньою кількістю робочих машин. У 2004 році припинено випуск на лінію тролейбусів ЮМЗ Т1.

У 2006 році місто отримало 3 нових тролейбуси ЗіУ-682Г з Росії.

У 2007 році виведені з експлуатації тролейбуси Škoda 9Tr на міських маршрутах. Останній тролейбус був переобладнаний на технічний.

У 2008 році надійшли 3 нових тролейбуса Дніпро Т103, які були копією ЗіУ-682Г, але зібрані на Південному машинобудівному заводі. В цьому ж році списані останні тролейбуси ЮМЗ Т1, які не пройшли «скорочування». Всього з 15-ти ЮМЗ Т1 було скорочено лише 5.

У 2010 році розпочав роботу маршрут № 52 «Квартал 50-річчя Жовтня — Квартал Мирний». Тролейбусний парк поповнився 16 тролейбусами Богдан Т60111 виробництва «Богдан»[5][6].

Станом на 2012 рік на балансі КП «Луганськелектротранс» перебувало 40 пасажирських та 2 службових тролейбуса.

25 січня 2012 року тролейбусному руху в Луганську виповнилося 50 років.

Впродовж 19—22 листопада 2013 року демонтовано невикористовуване тролейбусне кільце «Завод Пархоменка». Демонтаж проведений у зв'язку з будівництвом шляхопроводу по вулиці Радянській і подальшим розширенням автошляху.

23 листопада 2013 року у зміненому вигляді відновлений тролейбусний маршрут № 58 «Квартал Мирний — Центральний ринок» (скорочена версія маршруту № 52). На маршруті працювали 2 машини.

1 грудня 2013 року відновлено тролейбусний маршрут № 56 «Квартал 50-річчя Жовтня — Центральний ринок» (скорочена версія маршруту № 52). На маршруті працювали 2 машини.

У квітні 2014 року, через барикади по вулиці Радянській напроти захопленого бойовиками Луганського СБУ, рух тролейбусів було розірвано між західними та східними частинами міста. Тролейбусні маршрути працювали за тимчасовими маршрутами:[7]

Станом на липень 2014 року, у зв'язку з військовими діями рух електротранспорту в місті було зупинено. Останніми, до закриття, працювали трамвайні маршрути № 1, 2, 3, 7.

У липні 2014 року тролейбусна лінія до Експериментальної бази була пошкоджена в результаті бойових дій. На ділянці від кварталу Гайового до Аграрного університету, в районі школи № 32 та ринку смт Ювілейного контактна мережа демонтована.

Станом на серпень 2019 року на балансі КП «Луганськелектротранс» перебувало 13 тролейбусів в робочому стані.

Станом на 2012 рік в Луганську налічувалось 5 регулярних тролейбусних маршрутів та 1 нерегулярний. У 2018 році діяли 3 тролейбусних маршрута № 51, 52 і 58[8][9][10].

Станом на серпень 2019 року у Луганську працює лише єдиний тролейбусний маршрут № 52[11].

Для оплати проїзду в тролейбусах Луганська використовується одноразовий квиток.

• Зразки разових проїзних квитків
• 
  75 коп.
• 
  75 коп.
• 
  1 грн.
• 
  1 грн.
• 
  1 грн.
• 
  1 грн.
• 
  1 грн. 25 коп.

• Луганський трамвай
• Луганський автобус

• Луганський тролейбус на сайті «Міський електротранспорт») (рос.) (укр.) (укр.) (англ.)
• Луганський трамвай (рос.)
• Історія пасажирського транспорту Луганська^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)

• Електротранспорт України : енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Київ : Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с. — ISBN 978-966-2321-11-1.