Лужанков Олександр Олександрович

Олександр Олександрович Лужанков (біл. Лужанкоў Аляксандр Аляксандравіч, нар. 7 травня 1983, Могильов[1]) — білоруський футболіст, який виступає на позиції нападника. Частину кар'єри провів у вищих дивізіонах Білорусі (де грав за мозирську «Славію»), та України (грав за луцьку «Волинь»), більшу частину кар'єри провів за нижчолігові клуби Білорусі, грав також у третьому російському дивізіоні за «Сахалін».

Олександр Лужанков
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Олександрович Лужанков
Народження 7 травня 1983(1983-05-07) (38 років)
  Могильов, СРСР
Зріст 182 см
Вага 75 кг
Громадянство  Білорусь
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб «Орша» (Орша)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
2001–2003 «Торпедо-Кадино» (Могильов) 78(11)
2004 «Волинь» 8(0)
2004   «Іква» (Млинів) 3(0)
2005   «Славія» (Мозир) 6(0)
2005-2006 «Волинь» 3(0)
2006 «Савіт» (Могильов) 16(10)
2007 «Комунальник» (Слонім) 24(9)
2008 «Сахалін» (Південно-Сахалінськ) 14(6)
2008 ДСК (Гомель) 13 (3)
2009 «Комунальник» (Слонім) 12(1)
2009 «Барановичі» (Барановичі) 7(0)
2010 «Сморгонь» (Сморгонь) 29(9)
2011 «Клечеськ» (Клецьк) ?(?)
2011 «Хімік» (Світлогорськ) 14(0)
2012 «Білтрансгаз» (Слонім) 18(11)
2013 «Орша» (Орша) 11(8)
2013 «Слонім» (Слонім) 8(2)
2014 «Орша» (Орша) 29(16)
2015 «Спартак» (Шклов) 15(7)
2016 «Орша» (Орша) ?(?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кар'єра футболіста

Олександр Лужанков розпочав кар'єру професійного футболіста у другому по силі футбольному клубі свго рідного міста Могильова «Торпедо-Кадино», яка на той час виступала у другому білоруському футбольному дивізіоні. За три роки молодий нападник у 78 матчах відзначився забитими м'ячами 11 разів, та потрапив на олівець селекціонерам луцької «Волині», яка на той час грала у вищій українській лізі. В українській команді білоруський нападник дебютував 15 березня 2004 року в грі з київською «Оболонню». Проте до кінця сезону Лужанков зіграв лише 6 матчів у чемпіонаті України, у яких забитими голами відзначитись йому не вдалося.[2] Футболіст частіше грав у дублюючому складі команди та у фарм-клубі лучан млинівській «Ікві». З початку наступного сезону ситуація не змінилась, футболіст рідко потрапляв до основного складу команди, і в першій половині сезону 2004—2005 зіграв лише 2 матчі без забитих м'ячів[3], а причиною цього стали чисельні травми.[4] Хоча гра білоруського нападника імпонувала головному тренеру лучан Віталію Кварцяному[5], проте відсутність забитих м'ячів у Лужанкова змусила керівників «Волині» відпустити білоруса на батьківщину в оренду до місцевої вищолігової «Славії». У мозирському клубі Лужанков грав лише протягом піроку, за цей час зіграв лише кілька матчів на позиції опорного півзахисника, та знову повернувся до Луцька.[4] Проте і надалі в луцькому клубі білорус знаходився у резерві, грав переважно за дублюючий склад, а у вищій лізі за увесь сезон провів лише три матчі.[6] У кінці 2005 року Лужанков їздив на перегляд до Ірану[7], проте даних за те, що він грав у цій країні, немає. По закінченні сезону 2005—2006 футболіст знову відправився в оренду на батьківщину, цього разу до клубу зі свого рідного міста «Савіт», де за півроку забив у 16 матчах 10 м'ячів і допоміг команді піднятися із третього білоруського дивізіону до другого. Після закінчення терміну оренди білорус повернувся до Луцька, і навіть пройшов із «Волинню» передсезонні збори[8], проте у команді не залишився, і протягом року грав за інший нижчоліговий білоруський клуб — «Комунальник» зі Слоніма. Наступного року футболіст вирішив змінити команду, і став гравцем російського клубу з Далекого Сходу «Сахалін», який базується на однойменному острові.[9] За півроку Олександр Лужанков вирішив повернутись на батьківщину, і до кінця року грав за нижчоліговий гомельський клуб ДСК. Узимку 2009 року футболіст вів переговори із клубом «Барановичі» з однойменного міста, проте обрав перехід у більш фінансово заможний «Комунальник», у якому вже виступав раніше. Проте улітку футболіст таки перейшов до клубу з Баранович. і у першому ж матчі за новий клуб зумів тричі відзначитись у воротах «Білкарду» у грі 1/32 фіналу Кубка Білорусі.[10] Проте у чемпіонаті Білорусі в першій лізі гра форварду не пішла, і він не зумів відзначитись забитими м'ячами, і покинув барановичівський клуб. Наступного року футболіст грав за команду «Сморгонь» з однойменного міста, де у дгугому білоруському дивізіоні за рік відзначився 9 забитими м'ячами у 29 матчах, і став кращим бомбардиром команди, хоча клуб із Гродненської області зайняв лише 12 місце після вильоту з вищої білоруської ліги.[11] У черговий раз футболіст вирішив змінити клуб, у 2011 році грав за нижчоліговий «Клечеськ», а пізніше став гравцем світлогорського «Хіміка». у 2012 році Лужанков грав за слонімський «Білтрансгаз», та допоміг йому вийти до першої білоруської ліги.[12] 2013 рік Олександр Лужанков розпочав виступами за клуб «Орша» з однойменного міста, проте, хоча відзначався там хорошою результативністю, невдовзі перейшов до клубу «Слонім», у якому виступав до кінця року. На початку 2014 року повернувся до «Орші», став за рік її кращим бомбардиром, відзначившись у 29 матчах 16 забитими м'ячами, і допоміг команді вийти до першої білоруської ліги.[13] Футболіст не тільки забив кілька важливих голів за клуб, а й зумів забити винятково красивий гол «бісіклетою» у матчі з «Вітебськом-2», та ще й на пару з товаришем по команді Андрієм Ломако.[14] Проте в оршанської команди розпочались фінансові проблеми, і Олександр Лужанков на початку 2015 року вирішив покинути клуб. Спочатку він тренувався з могилівським «Торпедо», за яке він раніше виступав[13][15], проте з початком сезону 2015 року став гравцем клубу другої білоруської ліги «Спартака» зі Шклова. На початку 2016 року футболіст знову розпочав виступи за клуб «Орша».

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.