Лучин

Лу́чин село в Україні, у Корнинській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Розташоване по обидва боки річки Калинівка, у її верхів'ї. В межах села на річці споруджено невеликий ставок. Населення становить 391 особа.

село Лучин
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Житомирський район
Громада Корнинська селищна громада
Основні дані
Засноване 1612
Населення 391
Площа 3,501 км²
Густота населення 111,68 осіб/км²
Поштовий індекс 13512
Телефонний код +380 4137
Географічні дані
Географічні координати 50°08′18″ пн. ш. 29°38′05″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
178 м
Водойми річка Калинівка
Місцева влада
Адреса ради 13514, Житомирська обл., Попільнянський р-н, смт Корнин, вул. Соборна, буд. 19
Карта
Лучин
Лучин
Мапа

 Лучин у Вікісховищі

Географія

На західній стороні від села пролягає автошлях Т 0611[1].

Історія

За переказами, назва села походить від слова «лучина». Лучиною розводили вогонь та опалювали свої помешкання татари, які й заснували село. Лучин належав поміщикам Єльцям: один із найдавніших представників цього роду, бувши дружинником, одержав за вислугу невелику кількість землі з селами Лучин та Турбів.

1612 року Лучин належав Олександру Єльцю, який подарував цей маєток єзуїтам. Незадовго перед тим він побудував у селі костел. Але в часи перебування в цьому краї Семена Палія споруду було зруйновано, а село залишилося без власника. Пізніше Лучин знову став належати духовенству. Але оскільки єзуїти за своїми правилами не могли безпосередньо керувати маєтками, польський король дарував Лучин і Федорівку своєму придворному блазню Волинецькому, який повинен був сплачувати за нього єзуїтам щороку по 8000 злотих. На час Коліївщини все ще належав Овруцькій духовній колегії. Під час повстання в селі побували дідівщинські козаки.

Відомі люди

Примітки

Посилання

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.