Лучинське (Україна)

село Лучинське
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район/міськрада	Роздільнянський район
Громада	Степанівська сільська громада
Облікова картка	Лучинське
Основні дані
Засноване	1836 (186 років)
Перша згадка	1836
Населення	▼725 (01.01.2019)[1]
Площа	2,011 км²
Густота населення	294,88 осіб/км²
Поштовий індекс	67483
Телефонний код	+380 4853
Географічні дані
Географічні координати	46°51′48″ пн. ш. 29°56′53″ сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	11 м
Водойми	р. Кучурган
Місцева влада
Адреса ради	67430, Одеська обл., Роздільнянський район, с. Степанівка, вул. Дружби, 27
Карта
	Лучинське
	Лучинське
Мапа

Лу́чинське (в минулому — Сакальськ-Лучинське (до 01.02.1945[2]), Шайков, Майорське, Сніжко-Блоцький, Віровка) — село в Україні, у Степанівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 725 осіб.

Історія

У 1887 році на хуторі Лучинського (Сніжко-Блоцького) Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 12 чоловіків та 10 жінок[3].

В 1896 році на 2-х хуторах Лучинського (Майорське, Сніжко-Блоцький, Віровка) Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Варварівка, було 17 дворів, у яких мешкало 103 людини (44 чоловіка і 59 жінок)[4].

На 1916 рік на хуторі Лучинського Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 105 людей (54 чоловіка і 53 жінки)[5].

Станом на 28 серпня 1920 р. на хуторі Лучинського (Шайков) Розаліївської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 9 домогосподарств. Для 5 домогосподарів рідною мовою була німецька, 4 — українська. На хуторі 54 людини наявного населення (26 чоловіків і 28 жінок). Родина домогосподаря: 25 чоловіків та 27 жінок (родичів: 1 і 1 відповідно)[6].

На 1 вересня 1946 року село входило до складу Мар'янівської сільської Ради[7].

У першій половині 1960-х років до складу Лучинського увійшли колишні села Бессарабка, Більшовик-Федорівка та Додонове.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 575 осіб, з яких 254 чоловіки та 321 жінка.[8]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 590 осіб.[9]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]

Мова	Відсоток
українська	89,71 %
російська	6,24 %
гагаузька	2,70 %
молдовська	0,84 %
білоруська	0,51 %

Примітки

Паспорт Гаївської сільської ради
Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1.2.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Процитовано 17 липня 2020.
Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 17.(рос.)
Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 383—384.(рос.)
Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 319.(рос.)
Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 34-35.(рос.)
Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Паспорт Гаївської сільської ради

[2] Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1.2.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Процитовано 17 липня 2020.

[3] Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 17.(рос.)

[4] Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 383—384.(рос.)

[5] Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 319.(рос.)

[6] Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 34-35.(рос.)

[7] Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.

[населення_1989-8] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.

[населення_2001-9] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.

[населення_2001_мова-10] Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.