Лучичі (Польща)

Розташування

Село розташоване за 5 км на південний схід від Перемишля та 66 км на південний схід від Ряшева.

Історія

У 1880 р. Лучичі належали до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 209 жителів і 40 на землях фільварку (більшість — греко-католики, за винятком 30 римо-католиків)[2].

У 1939 році в селі проживало 370 мешканців, з них 320 українців-грекокатоликів, 15 українців-римокатоликів, 25 поляків і 10 євреїв[3]. Село входило до ґміни Германовичі Перемишльського повіту Львівського воєводства.

Після Другої світової війни українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту українців (33 особи) у травні 1947 р. в ході етнічної чистки під час проведення Операції «Вісла» з села було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави[4]. Кілька родин пізніше повернулося в село і в 1991 р. відновило греко-католицьку парафію.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 189 43 131 15
Жінки 186 34 113 39
Разом 375 77 244 54

Церква

У 1856 р. українці збудували дерев’яну греко-католицьку церкву Введення Пр. Богородиці. До їх депортації була філіяльною церквою, яка належала до парафії Коровники Перемиського деканату Перемишльської єпархії.

Див. також

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лучичі (Польща)


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.